Стаття «Баухауз і мистецтво кераміки ХХ століття (до питання стильової еволюції української порцеляни та фаянсу)» // Людмила Сержант

Народна творчість та етнологія: №3 / НАНУ, ІМФЕ ім. М.Т.Рильського. – К., 2022., У статті здійснено спробу простежити революційний вплив на мистецтво кераміки ХХ ст. ідейної програми німецької школи Баухауз (1919–1932), показати загальноісторичний та соціально-політичний контекст, зміну культурно-мистецької парадигми в європейському мистецтві після Першої світової війни й позначити деякі точки дотику в культурно-мистецьких процесах Західної Європи та України в першій половині ХХ ст. Метою статті є висвітлення історії та досягнень керамічної майстерні цієї школи, теоретичних засад її діяльності та організації навчального процесу, які не надто відомі вітчизняним дослідникам. У школі практикувалася революційна методика підготовки художників і дизайнерів, завданням яких було створення гармонійного життєвого простору для людини, що сприяло поширенню функціоналізму. Упродовж 1920–1930-х років відбувалося становлення національного стилю в мистецтві української кераміки при взаємодії двох факторів – народної гончарської традиції та інноваційних впливів європейських стилістичних напрямів. Одним із центрів цього становлення був Межигірський художньо-керамічний технікум, програма якого багато в чому була подібна до програми Баухаузу. У статті є намагання виявити деякі спільні підходи в організації роботи двох навчальних закладів, їхню роль у формуванні модерністської стилістики мистецтва кераміки, зокрема порцеляни та фаянсу середини ХХ ст.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0