Наукові записки УКУ. – Львів, 2019. – Число XIII. – Серія: «Історія». – Вип. 3. – 312 c., Ця стаття зосереджується на змінах у представленні Слобідських полків, та їхніх мешканців у символічній географії Російської імперії у 60–90-х ро-, ках XVIII cт., тобто у період, коли цей регіон втратив свій автономний, статус (1765) і відбувалась його інтенсивна інтеграція до політичного,, соціального і культурного простору імперії. Мій аналіз демонструє, що, в останній третині XVIII cт. панівним був погляд на Слобідську Україну як, на складову європейської, тобто цивілізованої, частини Російської імперії., Водночас Слобідську Україну уявляли як частину ширшого простору – Ма-, лоросії, або України, асоціювали з прикордонням і вольністю, але також, з плодючим чорноземом та винокурінням, а столичне місто регіону – Хар-, ків вважали важливим освітнім центром. У 80–90-х роках XVIII ст., коли, імперія успішно підкорює причорноморські степи і Крим, робляться перші, кроки у напрямку вписування Слобідської України до простору Південної, Росії, який починає у цей час наповнюватись новим історичним та куль-, турним змістом., Ключові слова: Слобідська Україна, Російська імперія, Південна Росія, сим-, волічна географія.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0