Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”. 2020. Вип. 30., Звернено увагу на Львівський собор 1591 р. як спробу тогочасного київського митрополита, Михайла (Рагози) підпорядкувати своїй духовній юрисдикції Львівську єпархію (у статусі, митрополичого намісництва) та поширити на терени Руського воєводства й Поділля програму, започаткованих ним реформ з опорою на братський рух. З’ясовано, однак, що на дальшу перспективу пастирські успіхи Рагози виявилися короткотерміновими, адже після проголошення, Берестейської унії його позиції у Львівській єпархії, яка залишилася вірною православʼю,, остаточно похитнулися, а рішення січневого собору 1591 р. стали неактуальними, оскільки, митрополит втратив контроль над місцевими церковними структурами. Встановлено також,, що Львівський собор 1591 р. типологічно був помісним собором Київської митрополичої, архієпархії., Ключові слова: Львівська єпархія, помісний собор, церковні братства, митрополит Михайло, (Рагоза)
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0