Дисертація є першим комплексним дослідженням географічної лексики в, українській мові XVI–XVIIІ ст., У роботі висвітлено історію дослідження географічних назв, представлено, тематичний підхід до їх вивчення та структурно-семантичну класифікацію, тематичної групи географічної лексики “Назви природних об‟єктів ландшафту”., На підставі текстів української мови XVI–XVIIІ ст. сформовано корпус назв, природних об‟єктів ландшафту і подано детальний аналіз загальних назв, природних об‟єктів та назв лісу: походження, словотвірна модель, історія, функціонування, розвиток значеннєвої бази, парадигматичні (зокрема гіперо-, гіпонімічні) та синтагматичні зв‟язки. З‟ясовано, що географічні назви української, мови XVI–XVІII ст. становили розвинену і повноцінну систему; більшість із них,, будучи праслов‟янськими за походженням, активно функціонує в сучасній, українській літературній мові та в діалектах., Ключові слова: назва природного об‟єкта ландшафту, тематична група,, лексико-семантична група, лексико-семантичний ряд, парадигматичні та, синтагматичні зв‟язки, писемні пам‟ятки.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0