Стаття «Завершення третього етапу операції вступу німецьких військ в Україну (кінець березня – початок травня 1918 року)» // Михайло Слободянюк

Українознавство, № 4(73) (2019), У статті розглянуто завершення операції вступу німецьких військ в Україну у березні – на початку травня 1918 року для вигнання більшовиків, відновлення влади уряду Центральної Ради, яка заключила з Німеччиною мирний договір, за яким взяла на себе обов’язки постачати Німеччині продовольство та сировину, що їй конче були необхідні для продовження ведення Першої світової війни. У сучасній українській історіографії події вступу німецьких військ в Україну на запрошення уряду УНР досі розглядаються на основі або радянських досліджень, які не опиралися на достовірні джерела та були значно заідеологізовані, або ж на основі спогадів українських учасників цих подій, які грішать неточністю та суб’єктивізмом в оцінці подій. Особливо не вистачає даних про точні факти проведення німецької операції, яка сприймається як один безперервний процес з планом, створеним на самому початку. Насправді операція мала декілька етапів, на яких німецьке командування ставило різні цілі для своїх військ. Тому важливо для відтворення реальних подій, які відбувалися в Україні протягом 1918 року, дослідити склад німецьких та австро-угорських військ в Україні, особливості проведення операції з вигнання російських більшовиків з території УНР і наступної окупації України із залученням тих архівних матеріалів, які були вивчені австрійськими дослідниками В. Дорніком та П. Лібом і польським істориком В. Менджецьким. Розглядаються дії німецьких військ, чисельність яких саме у цей час зростає до 19 дивізій, які рішучими діями на Донбасі, на узбережжі Чорного моря та в Криму беруть під конт­роль практично всю територію, на яку мала розповсюджуватися влада Центральної Ради (за винятком Криму, до якого українські війська допущені таки не були). Операція закінчилася захопленням Ростова-на-Дону, де німці надали допомогу козакам війська Донського у протистоянні з більшовиками, але бої на деяких ділянках час від часу продовжувалися ще протягом всього травня. Подано аналіз самої операції німецьким командуванням та визначено приблизні втрати німецьких військ, які виявилися зовсім не надто великими, як це подавала радянська історіографія. В цілому ясно, що перебування німецьких військ на території України давало у той час фактично єдину реальну можливість зберегти українську державність, хоча й у вигляді васальної країни під німецьким протекторатом.