Стаття «Антифашистський рух Опору в Україні крізь призму історичної антропології» // Микола Слободянюк

Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2017. – Вип. 124 (9)., Проаналізовано стан висвітлення історії антифашистського руху Опору в Україні через призму історичної антропології. Зазначено, що історична антропологія є одним з найперспективніших напрямів подальших досліджень з історії народної боротьби проти окупантів. Дослідження в цій галузі розпочали ще радянські історики, які вивчали повсякденність, матеріально-технічне і медичне забезпечення, культурно-освітню діяльність в партизанських загонах. Їх справу продовжили сучасні вітчизняні науковці. Підкреслено, що у ХХ і ХХІ ст. зросло значення аудіовізуальної передачі інформації (кінематограф, телебачення, картографія, образотворче і плакатне мистецтво, фотографія). Виникла аудіовізуальна антропологія, в рамках якої історична реальність почала переосмислюватися з позицій аудіовізуального сприйняття. З’ясовано, що в Україні вже розпочалася активна розробка нового феномену. Об’єктами дослідницького інтересу вже стали пісенна творчість і антифашистський фольклор, фотодокументи, карти, бофони, нагороди, плакати, поштівки, ксилографії, передсмертні листи, графіті на тюремних стінах тощо. У рамках «антропологічного повороту» найкраще опрацьованими залишаються питання, пов’язані з діяльністю радянських партизанів та вояків УПА. Ґрунтовне висвітлення крізь призму історичної антропології Армії Крайової, єврейського Опору, цивільного спротиву залишається справою майбутнього.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0