Стаття «Гетьман у перуці. Зовнішні форми репрезентації гетьманської влади часів Кирила Розумовського» // Олексій Сокирко

TEXT AND IMAGE: ESSENTIAL PROBLEMS IN ART HISTORY. 2019. 2(8) | 51, В статті розглянуто зміни в формах і змісті репрезентаційних практик останнього гетьмана козацької України Кирила Розумовського (1750-1764). До традиційних елементів владної репрезентації належали двір володаря зі своєю ієрархією, системою політичних ролей, штатом службовців, етикетом і церемоніалом, столиця та численні резиденції. Учасниками перформативних дійств виступали, окрім гетьмана, різні групи знаті, придворні, почт володаря, представники станів. Найбільш поширеними різновидами репрезентаційних актів були політичні – елекції, посвячення, інвеститури, а також релігійні та персональні свята правителів, учти, полювання й за кожним з яких був закріплений свій церемоніальний сценарій із явними чи прихованими сенсами. Розумовський радикально змінив ідеологію та форми зовнішнього втілення гетьманської влади. На зміну старосвітським шатам, церквам і фортецям прийшла європейська куртуазна культура, космополітична та світська. Гетьман виглядав як європейський вельможа, а культ очільника Війська Запорозького, як першого лицаря серед рівних, змінився на образ просвіченого володаря й опікуна малоросійської вітчизни. Змінився побут гетьманського двору, де окрім традиційних бенкетів і полювань, почесне місце посіли мистецькі розваги – концерти, вистави, бали й маскаради. Важливим опрявненням нової філософії влади мала стати оновлена столиця в Батурині з вишуканим палацом і парком, університетом, державними установами і фабриками. Важливим полем семантичних змін був політичний сегмент символіки та церемоніалів. Постать Розумовського, яко родича правлячої династії, ще й наділеного гетьманським титулом, ставила його поза владними ієрархіями як в Російській імперії, так і в Гетьманщині. По мірі формування планів по влаштуванню в Україні спадкового гетьманства, зовнішні символи майбутнього проекту поєднали в собі символіку «малоросійської нації» із родовими гербами та вензелями Розумовських. Цей симбіоз недвозначно свідчив про політичні амбіції гетьмана, який волів бачити себе напівсуверенним правителем., Ключові слова: Гетьманщина, Кирило Розумовський, гетьман, церемоніал, семіотика