Мета дослідження полягає в тому, щоб на широкому історико-, культурному матеріалі, у взаємодії з найбільш суттєвими художніми, проблемами доби розглянути концепцію розвитку українського мистецтва, першої третини ХХ століття М.Бойчука, її несумісність з політикою, тоталітаризму та місце бойчукізму в національній та світовій художній культурі., Для досягнення мети поставлені наступні завдання:, ◼ розглянути школу М.Бойчука в контексті українського національного, відродження кінця ХІХ – першої третини ХХ століття;, ◼ проаналізувати діяльність школи М.Бойчука як новий напрямок в історії, українського мистецтва, визначити етапи її розвитку з урахуванням завдань,, що стояли перед мистецтвом у різні історичні періоди, в межах яких, функціонувала ця школа;, ◼ висвітлити новаторство художньо-педагогічних засад та творчого методу, М.Бойчука, використаних при створенні школи “українського, монументалізму”;, 11, ◼ показати зв’язок бойчукізму із прогресивними ідеями “виробничого” руху;, ◼ розглянути проблему національного стилю і форми в українському мистецтві, першої третини ХХ століття та її розв’язання у творчій практиці бойчукістів;, ◼ систематизувати творчу спадщину представників школи М.Бойчука за видами, і жанрами, ввести у науковий обіг твори, що ще не згадувалися у спеціальній, літературі;, ◼ провести образно-стилістичний аналіз творів бойчукістів у контексті, тогочасних художніх пошуків і мистецьких концепцій в Україні та світі;, ◼ виявити унікальність школи монументального малярства М.Бойчука на терені, колишнього СРСР та у світовому мистецтві ХХ століття;, ◼ проаналізувати зміст і природу термінів “формалізм” та “націоналізм”, що, використовувалися радянським мистецтвознавством в оцінці бойчукізму.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0