Основна мета дисертації полягає у, комплексному вивченні сатиричного дискурсу української газетно-журнальної, сатиричної публіцистики Наддніпрянської України 1905 – 1920 рр., її, жанрового корпусу, з’ясуванні тематичних напрямів, спрямованих на викриття 6, теорії і практики антиукраїнської ідеології та захисту інтересів української, нації водночас, акцентуванні на особливостях журналістської майстерності, провідних публіцистів-сатириків, способів творення ними сатиричних образів., Для реалізації поставленої мети окреслено таке коло завдань:, – визначити роль і місце сатирично-гумористичної публіцистики у, системі загальноукраїнської національно-патріотичної журналістики;, – простежити еволюцію розвитку газетно-журнальних сатиричних жанрів,, встановити їх походження, вичленити з них найголовніші, використання яких, можливе і в сучасній українській пресі;, – виокремити коло тематичних проблем, які були в центрі уваги, сатиричної публіцистики;, – обґрунтувати, як публікація сатиричних жанрів впливала на розвиток, національної самосвідомості народу та на піднесення національно-визвольного, руху української нації;, – розкрити форми і методи сатиричної публіцистики у розвінчанні, російської шовіністичної та комуністичної ідеологій;, – довести, що у жанрі сатиричної публіцистики працювали не лише, журналісти періодичних видань, а й письменники, що створювало симбіоз, єдності національного світогляду українства;, – дослідити особливості творення сатиричного дискурсу, зокрема, використання лексичних засобів для творення сатиричних образів.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0