Метою дослідження є визначення концептуального значення пара-, дигми класичного історизму (з його складовими: ідеалістичним істориз-, мом, позитивістською філософією історії, неокантіанською методологією, історії) для розвитку теоретичних аспектів історичної науки в Україні ХІХ, — початку ХХ ст. Для реалізації цієї мети поставлені наступні завдання:, – проаналізувати історіографію проблеми, виявити перспективи її пода-, льшого опрацювання;, 8, – виявити базові елементи класичного історизму як світоглядної моделі, ХІХ ст. і теоретичної основи історичної науки та особливості їхньої, рецепції вітчизняними істориками;, – реконструювати процес професіоналізації та інституціоналізації істо-, ричної науки в Україні ХІХ — початку ХХ ст. у європейському порів-, нянні й виявити його типові та специфічні ознаки;, – встановити періодизацію розвитку історичної науки в Україні ХІХ —, початку ХХ ст. у взаємозв’язку теоретико-методологічних рефлексій, та процесів періодизації й інституціоналізації;, – визначити особливості виникнення корпоративних фахових органів, історичної науки та засобів наукової комунікації в Україні у контексті, специфічної політичної й інтелектуальної ситуації ХІХ — початку ХХ, ст.;, – відтворити процес генераційних змін у фаховій корпорації та його за-, лежність з утвердженням нових теоретико-пізнавальних парадигм;, – проаналізувати теоретико-методологічні праці вітчизняних вчених і, розкрити особливості поширення в Україні західноєвропейських істо-, ріософських і гносеологічних систем;, – реконструювати інтеграційні процеси в європейській історичній науці, на початку ХХ ст. і визначити їх вплив на організаційні засади вітчиз-, няної історичної науки та теоретичні погляди істориків.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0