Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Том 30 (2020), Анотація, У статті з’ясовано суть державної ідеї, засади, якої полягали у визволенні «руського (українського) народу», правовому обґрунтуванні неза-, лежності утвореної держави («Руського князівства») й включення до неї усіх етноукраїн-, ських земель. Проаналізовано причини невдачі її реалізації за гетьманату Б. Хмельницького,, внаслідок чого вона не перетворилася в альфу й омегу діяльності молодої політичної еліти,, котра інтенсивно формувалася у добу революції. Встановлено, що тільки угрупування «са-, мостійників», попри тимчасові прояви відступництва у 1659–1665 рр., залишалося вірним, її основним принципам. У другій половині 60-х – першій половині 70-х рр., коли його очолив, П. Дорошенко, він та київський митрополит Й. Тукальський збагатили зміст державної, ідеї положенням про необхідність утворення «Руського патріархату» з центром у Києві., Доведено, що у перехідний період до здобуття незалежності його представники розгляда-, ли можливість прийняти протекції польського короля, царя чи султана у формі «опіки», (своєрідного «патронату»), а не підданства на підставі взаємообумовленого договору. На, відміну від них, формується впливове угрупування еліти (переважно лівобережної), яке від-, ходить від підтримки ідеї незалежності, задовольняючись отриманням автономії у складі, Речі Посполитої/Корони Польської чи Московії. Запорозька старшина продовжувала зали-, шатися у полоні програми здобуття станової автономії для Війська Запорозького., Ключові слова, державна ідея; революція; еліта; старшина; незалежність; автономія
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0