Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу, наукових праць та основних історіографічних джерел виявити повноту і, достовірність вивчення діяльності Директорії – вищого органу державної влади, Української Народної Республіки у 1918–1920 рр. і на цій основі визначити, перспективні напрями та схему конкретно-історичних досліджень проблеми., Виходячи із зазначеної мети, в дослідженні поставлені такі завдання:, – виявити, систематизувати й охарактеризувати основні групи історіографічних, джерел, що стосуються діяльності Директорії УНР, здійснити їх класифікацію,, обґрунтувати періодизацію дослідження теми;, – простежити характерні тенденції нагромадження й узагальнення фактичних, знань про діяльність Директорії УНР протягом листопада 1918 – листопада, 1920 років;, – з’ясувати еволюцію концептуальних підходів до теми протягом даного, історіографічного періоду;, – вичленити основні елементи понятійно-категоріального апарату, що, використовувався дослідниками в процесі вивчення діяльності Директорії УНР;, – показати негативний вплив ідеологічних і політичних стереотипів на розвиток, об’єктивних знань щодо діяльності Директорії УНР;, – виявити науково-теоретичну та практично-політичну цінність даного, дослідницького доробку для всебічного осмислення проблем українського, державотворення на сучасному етапі;, – на основі історіографічного аналізу, тобто своєрідної “інвентаризації”, напрацьованого, уточнити схему дослідження діяльності Директорії УНР,, накреслити перспективні напрями та тематику подальших конкретно-, історичних досліджень., 9, Вирішення цих завдань дозволить не лише поглибити знання про стан, дослідження завершального етапу Української революції 1917–1921 рр.,, пов’язаного з діяльністю Директорії УНР, а й певною мірою сприятиме, ліквідації “білих плям”, подоланню спекуляцій і міфів навколо цього, державного інституту, в якому був закладений величезний, але, на жаль, не, реалізований потенціал.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0