Стаття «Стійкість енергетичної системи чи стійкість енергозабезпечення споживачів: постановка проблеми»

Стратегічні пріоритети. – 2018. – №2 (47)., Стаття присвячена визначенню предмета діяльності операторів критичної енергетичної інфраструктури та органів державної влади в частині забезпечення стійкості енергетичної системи. Дослідження оцінює існуючий стан законодавчого забезпечення безпеки функціонування електроенергетичної системи України, визначає термінологію та зміст механізмів, що застосовуються у зазначеній сфері регулювання. Шляхом проведення порівняльного аналізу української та зарубіжної термінологічної бази, а також заходів, ужитих вітчизняними органами влади в 2014–2016 рр., було визначено проблеми фіксації вимоги забезпечення функції «стійкості енергопостачання споживачів» в українській практиці. Запропоновано уточнення цілей державної політики та діяльності системних операторів у цій сфері. Обґрунтовано необхідність встановлення окремої цілі державної політики – «стійке енергозабезпечення кінцевих споживачів», що потребує поєднання зусиль операторів енергетичних систем (для заходів у межах їх компетенції – забезпечення операційної безпеки інфраструктури) та держави (для заходів, які потребують залучення інших учасників системи енергозабезпечення, коли зусиль оператора недостатньо). Проаналізовано еволюцію законодавства ЄС щодо виокремлення зазначеної проблематики в окремий напрям забезпечення національної безпеки й показано узгодженість підходів ЄС та України щодо створення державної системи захисту критичної інфраструктури, зокрема у сфері енергетики., Розроблено концептуальну модель формалізації управлінського процесу забезпечення стійкості критичної інфраструктури, зокрема стійкості електроенергетичної системи, шляхом нормативної регламентації дій залучених суб’єктів на різних етапах розвитку кризової ситуації. Запропоновано основні інструменти законодавчої та нормативної регламентації діяльності держави та суб’єктів енергетичних ринків для забезпечення операційної спроможності системи управління визначати цілі та завдання у сфері безпеки енергопостачання, організовувати й контролю вати діяльність залучених суб’єктів у рамках державної політики енергетичної безпеки.