👁️ 27
Favorite
Default Thumbnail
Завантажити Стаття «Епідемії та боротьба з ними в Україні (кінець ХVIII – початок ХХ ст.)» ⤵️
pdf

Шандра В. Епідемії та боротьба з ними в Україні (кінець ХVIII – початок ХХ ст.) / В. Шандра, О. Карліна // Український історичний журнал. – 2020. – Число 5, Анотація. Мета статті полягає у висвітленні епідемічної ситуації в «українських ґуберніях» Росій-, ської імперії із кінця ХVIII до початку ХХ ст., розгляді заходів органів влади (включно з самовряд-, ними інституціями) щодо подолання пошестей, у тому числі практичного використання наукових, напрацювань і санітарно-гігієнічних знань для недопущення спалахів захворюваності. Методо-, логія дослідження ґрунтується на загальних принципах науковості та історизму з використанням, проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, просопографічного, статистичного методів., Наукова новизна. На підставі аналізу історичних джерел і наукової літератури з’ясовано види,, часові межі й локалізацію епідемій, а також їх соціально-демографічні наслідки. Відзначено, що в, боротьбі з пошестями тривалий час держава віддавала перевагу карантинним методам і значно, менше уваги звертала на розвиток мікробіології та епідеміології. Досягнення медицини повільно, входили у протиепідемічну практику. Недотримання широким загалом санітарно-гігієнічних норм, ускладнювало боротьбу з недугами. Висновки. Інфекційні хвороби потрапляли в Україну пере-, важно зі східного напрямку. Їх поширенню сприяли зростання чисельності міських жителів, пере-, міщення військових континґентів, забруднення води побутовими і промисловими відходами, від-, сутність майже до кінця ХІХ ст. навичок соціальної й особистої гігієни. Окрім карантину, боротьба, з епідеміями включала створення заразних бараків, де хворих ізолювали та лікували, залучення, додаткового медичного персоналу, дезінфекцію територій і житла, розгортання санітарних постів,, забезпечення населення дезінфікуючими засобами. Гостро давалася взнаки проблема ефек-, тивної організації управління та контролю за діями карантинних і медичних служб у масштабах, як окремих територій, так і всієї держави. Державна політика в галузі медичного забезпечення, населення не стимулювала активність органів самоврядування. Проте незважаючи на урізання, повноважень і фінансових ресурсів, земства та міські управи загалом змогли організувати дієву, допомогу в подоланні пошестей. Їхні зусилля активно підтримувала інтеліґенція, пропаґуючи в, популярній літературі правила гігієни й санітарні норми., Ключові слова: епідемія, протиепідемічні заходи, карантин, охорона здоров’я, органи місцевого, самоврядування.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0

🖋️ Інші твори автора

📑 Схожі твори за жанром

🗓️ Інші твори 2020 року

🗂️ Схожі твори за типом публікації

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *