Мета і завдання дослідження. Мета дослідження випливає з актуальності, теми і полягає у необхідності здійснення всебічного аналізу унійної проблематики, , теософська, історична та літературознавча складова якої максимально сприяла б, розкриттю її релігійної домінанти, а також допомогла б з’ясувати основні, парадигми полемічного дискурсу як найбільш адекватного, всебічно увиразненого, засобу конфесійної рефлексії доби Відродження, Реформації та Контрреформації., Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:, —подолати одноконфесійність та вузькодисциплінарність підходів до, висвітлення унійної проблематики, а також з нею зв’язаного полемічного дискурсу;, —вивищити релігійний примат унійних заходів, спрямованих на, православно-католицьке примирення;, —розкрити алювіальний характер унійної проблематики, найбільш повним, вираженням якої виступають пам’ятки полемічної літератури;, 5, —обгрунтувати теософський зміст догматико-канонічних питань, що, склали предмет переговорів з приводу унії Грецької та Римської Церков на, Ферраро-Флорентійському соборі, показати їх генетичний зв’язок з, проблематикою православно-католицьких суперечностей до — й, післярозкольного періоду, означити різні підходи речників православної та, католицької ортодоксій до інтерпретації вчення про filioque, примат Римського, Папи в християнській Церкві, чистилище, Євхаристію тощо;, —з’ясувати погляд на проблему канонічності унійних постанов Ферраро-, Флорентійського собору та з’ясувати причини, що стали на перешкоді до їхньої, реалізації як в польсько-литовсько-руському регіональному басейні, так і в межах, християнської ойкумени протягом першого пофлорентійського вісімдесятиліття;, —дослідити окремі аспекти унійних рефлексій на основі пам’яток, літературного походження середини XV — початку XVI століть та з’ясувати їх, орієнтаційні відмінності з огляду на церковно-релігійні тенденції помісно-, регіонального та вселенського значення;, —вичленити релігійну домінанту унійних ініціатив доби Реформації та, проаналізувати їхню сутність на тлі віронавчальних інновацій, що знайшли свій, неповторний вияв у Речі Посполитій та Московському царстві 20—50-х років XVI ст, .;, —розкрити сутність унійних заходів періоду Контрреформації та з’ясувати, їхню специфіку, базуючись на творах Б.Гербеста й П.Скарги;, —унаочнити модусну двовекторність сприйняття ідеї унії в православному, середовищі Речі Посполитої упродовж 70-х — середини 90-х років XVI ст., а, також з’ясувати причини антиоб’єднавчих настроїв, найпомітніше увиразнених в, інвективності полемічних суджень укладачів Супрасльського рукописного, збірника, в творах провідних діячів Острозького вченого гуртка, а також в засадах, , які визначали конфесійну позицію окремих монастирських інституцій, патронів, православної Церкви, членів братств тощо;, —розкрити еклезіологічний підтекст, релігійні виміри та історичну, обумовленість передберестейського унійного процесу 1590—1596 років на, якнайширшому документальному базисі і в той спосіб з’ясувати питомі виміри, унійної проблематики кінця XVI ст., її складний контекст та генетичну, спорідненість помісної Берестейської унії православних та католиків Речі, Посполитої з об’єднавчими ухвалами Ферраро-Флорентійського, вселенського, собору.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0