Стаття «Судове вреґулювання поземельних відносин у Правобережній Україні (1797–1840 рр.)» // Андрій Шевчук

Шевчук А. Судове вреґулювання поземельних відносин у Правобережній Україні (1797–1840 рр.) / А. Шевчук // Український історичний журнал. – 2020. – Число 4., Анотація. Мета статті полягає у з’ясуванні механізмів судового вреґулювання поземельних від-, носин у Правобережній Україні в 1797–1840 рр. Верховна влада, заради здобуття лояльності, місцевої знаті й утвердження в реґіоні, проводила гнучку політику, одним з елементів якої стало, відновлення річпосполитської системи земельної власності. Досліджується організація діяльнос-, ті підкоморських і межових судів, аналізується їх кадровий склад та юридичні практики. Мето-, дологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення), та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного,, просопографічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зо-, середитися на механізмах судового вреґулювання поземельних відносин в умовах пошуку комп-, ромісу верховної влади з місцевими елітами. Просопографічний метод використано для аналізу, суддівського корпусу. Наукова новизна полягає в дослідженні імперської практики пошуку згоди, з польською шляхтою через збереження річпосполитської судової традиції вреґулювання позе-, мельних відносин та дозволу місцевій еліті самостійно вирішувати свої партикулярні поземель-, ні справи. Висновки. Павло І для збереження стабільності в реґіоні пішов на співробітництво з, місцевими елітами, головним елементом чого стало повернення у землекористування практик, польського правосуддя через відновлення мережі повітових підкоморських судів, які займалися, розмежуванням. Перевантаження справами і брак кадрів обернулися незначною ефективністю, підкоморського суду. У 1814 р. Олександр І на прохання еліти запровадив у Подільській ґубернії, значно більш дієвішу межову систему. Для пришвидшення вирішення земельних суперечок спер-, шу було створено незалежні повітові межові установи, а 1818 р. – ґубернську апеляційну. Держава, не втручалася у приватне розмежування, але контролювала земельні межі своєї власності. Під-, коморська й межова судові мережі примирили місцеву еліту з російською владою., Ключові слова: Правобережна Україна, річпосполитська судова традиція, розмежування, підко-, морський суд, межове судочинство, лояльність еліт.