“З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ” №2 (52) 2019, На основі матеріалів архівно-кримінальних справ українських сатириків і гумористів 1920-х – 1930-х рр. досліджено перебіг масових політичних репресій стосовно провідних українських літераторів доби «Розстріляного відродження». На прикладі конкретних постатей не лише відтворено останні місяці їхнього життя, а й розкрито методи оперативної роботи співробітників НКВС із мистецьким середовищем радянської України, змодельовано життя письменницької спільноти під прицілом комуністичних спецслужб., Використано антропологічний і просопографічний підходи. Для реалізації означеної мети були задіяні біографічний, проблемно-хронологічний, конкретно-пошуковий та герменевтичний методи., Архівно-кримінальні справи гумористів Юхима Ґедзя, В.Чечвянського, Юрія Вухналя, розстріляних у 1937 р. у Києві, фактично не були предметом окремого наукового дослідження. На підставі виявлених матеріалів, більшість яких вводиться до наукового обігу вперше, уточнено біографічні відомості про репресованих письменників, зокрема, в частині дат і обставин арештів. Зіставляючи архівно-кримінальні справи репресованих сатириків, вдалося заповнити окремі інформаційні прогалини, а також змоделювати коло інтересів, обговорюваних літературним середовищем питань у період згортання національного будівництва та посилення тиску радянських репресивних органів., Досліджено варіативність моделей поведінки заарештованих гумористів, що включали як цілковите визнання провини, так і цілковите заперечення. Жодна із моделей не виявилася для митців рятівною, що свідчить про жорстокість радянської влади та недотримання комуністичним режимом елементарних прав людини. Проте способи поводження на допитах Юхима Ґедзя, В.Чечвянського, Юрія Вухналя додали додаткових штрихів до їх творчої біографії та просопографічних портретів.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0