Краєзнавство. – 2017. – №3-4., Метою дослідження є з’ясування ролі пролетаріату Одеси у процесі утвердження економічної диктатури у 1920 р., без якої була неможлива політична диктатура пролетаріату. На основі проблемно-тематичного методу досліджено фактори, які визначали цю роль пролетаріату одночасно як знаряддя, так і жертви економічних та соціальних перетворень. Економічна диктатура пролетаріату передбачала, крім націоналізації об’єктів промисловості, зміну ролі профспілок, принципів оплати праці, механізму постачання та розподілу товарів тощо. В Одесі більшовикам вдалося з мінімальною перевагою встановити контроль за профспілками. Але пролетаріат Одеси протягом півроку не хотів миритися з новими принципами централізованого нормування праці. В Одесі повної невдачі зазнали плани більшовицької влади створити робітничу споживчу кооперацію, яка мала повністю забезпечувати робітників товарами першої необхідності, видавати пайковий хліб, створити мережу громадських їдалень. Ці заходи зазнали невдачі через відсутність товарного забезпечення та через неможливість виконати плани продрозкладки. Наслідком такої політики стало катастрофічне зубожіння робітників та їхніх сімей. Перспективи подальших досліджень мають стосуватися зміни економічної політики в умовах переходу до непу. Практичне значення досягнутих результатів полягає у з’ясуванні причин та наслідків переходу від відносно ринкової економіки до директивної для кращого усвідомлення труднощів нинішнього становлення ринкової економіки на прикладі Одеси.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0