Слово і Час. 2019 • №9, Перекладознавча концепція П. Куліша сформувалася на основі його перекладацької практики, але на неї значно вплинули й тогочасне українське перекладознавство (Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Я. Головацький та М. Максимович), і німецька перекладознавча думка (Й. Гердер, В. Гумбольдт, Ф. Шляєрмахер і А. Шлеґель). Міркування українського критика суголосні міркуванням слов’янських критиків, утім П. Куліш дивився на проблеми відтворення ідентичності тексту значно глибше. З погляду терміносистеми для П. Куліша головними критеріями еквівалентного перекладу стають “поетичний дух і склад” твору. Крім того, П. Куліш фактично одним із перших (якщо не першим) увів в українське перекладознавство термін “неперекладне”, який став дуже популярний у теоретико-критичних дискусіях ХХ ст.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0