Стаття «Дунайська флотилія (1770-1774 рр.)» // Геннадій Шпитальов

Чорноморська минувшина: Записки Відділу історії козацтва на півдні України, випуск 12 /за ред. В. А. Смолія. – Одеса : Типографія «Друк Південь», 2017, Метою дослідження є реконструкція процесу формування, і бойової діяльності Дунайської флотилії в російсько-, турецькій війні 1768-1774 рр. Досягнення поставленої мети, потребувало вирішення наступних дослідницьких завдань, а, саме: 1) визначити місце Дунайської флотилії у планах, російського уряду і вищого командування під час російсько-, турецької війни 1768-1774 рр.; 2) з’ясувати особливості, формування і проблеми будівництва флотилії; 3), конкретизувати функції і особливості бойової діяльності, флотилії; 5) показати значення діяльності Дунайської, флотилії у справі вирішення Чорноморської проблеми у 2-й, пол. XVIII століття., Об’єктом дослідження даної роботи є Дунайська флотилія, періоду російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Предметом, дослідження є військова служба Дунайської флотилії 1770-, 1774 рр. Територіальні межі дослідження визначаються, Дунайським театром бойових дій, 1770-1774 рр. і включають території Південної України,, Молдови, Румунії і Болгарії. Наукова новизна отриманих, результатів полягає в комплексному дослідженні, недостатньо розробленої у вітчизняній і зарубіжній, історіографії теми формування і військової діяльності, Дунайської флотилії в російсько-турецькій війні 1768-1774, рр. Матеріали роботи можуть бути використані при, розробці проблем суднобудування, військової діяльності, річкових флотилій Чорноморського басейну, історії, запорозького козацтва, а також при розробці узагальнюючих праць з воєнно-політичної історії Молдови, Румунії, Болгарії і, Туреччини., В цілому військові дії на Дунаї в 1770-1774 рр. показали,, що Дунайська флотилія не виправдала очікувань російського, уряду. Разом з цим треба відмітити, що уряд недостатньо, розумів реалії, з якими довелось зіткнутися армії і флоту на, Дунаї. Практика показала наступне: річки в Молдові і, Волощині для військового суднобудування були, непридатними; в прилеглому до Дунаю регіоні бракувало, потрібної для флотських потреб деревини, транспортних, засобів, а також фахівців суднобудівельної і теслярської, справ; величезна віддаленість дунайського театру бойових, дій від баз російського флоту робила справу вкрай витратною, як у фінансовому плані, так і у часі. На все це накладались і, незадовільна організація з боку флотських служб, і незнання, командуванням регіону, і брак досвіду російських моряків;, досвід і знання набувались буквально на ходу. Разом з цим, фахівці морської справи зібрали необхідні гідрографічні дані і, набули неоціненного бойового досвіду, які стануть в нагоді в, наступних російсько-турецьких змаганнях на Дунаї. Нарешті, постало питання, а як же вплинуло будівництво російської, військової флотилії на розвиток придунайського регіону? На, це можна відповісти однозначно – призвело до марного, знищення лісових ресурсів краю і обтяжило населення, яке не, мало від того жодної користі. Найціннішу деревину росіяни, забрали з собою, решту знищили. Суднобудівельний досвід,, набутий росіянами в цій війні, надалі населенням Придунав’я, не використовувався., Ключові слова: бот, галера, галіот, шхуна.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0