СIВЕРЯНСЬКИЙ ЛIТОПИС, НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ, 2023 № 1 (169), Метою публікації є висвітлення обставин та характеру використання в давньоруській фор-, тифікації таких елементів, як «башта» та «вежа», а також їх відображення в тогочасних писем-, них та зображальних джерелах. Дослідження проведене на прикладі центру Чернігівського князів-, ства, який в часи Русі мав потужні укріплення у вигляді декількох ліній ровів та стін. Методоло-, гічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи аналі-, зу, синтезу, індукції. Наукова новизна публікації полягає в характеристиці окремого фортифіка-, ційного елементу, який раніше часто розглядався лише в комплексі із лінійними укріпленням давньо-, руських міст і не був предметом конкретного історичного дослідження. Висновки. Незважаючи, на проведені протягом ХХ–ХХІ ст. на території Чернігова археологічні дослідження, в історіогра-, фічній традиції панує думка, що міські укріплення складалися із валів, стін із баштами та ровів. У, ході проведеного дослідження можна зазначити, що станом на 2022 р. відомо про 16 споруд, які, типологічно можна вважати баштами, з яких лише 4 належать до загальноміських укріплень про-, їзного комплексу. Решта ж являють собою елементи садибної забудови. Отже, можна стверджу-, вати, що роль башт у стінових укріпленнях давньоруського Чернігова є дещо перебільшеною., Ключові слова: башта, вежа, давньоруський Чернігів, фортифікації, топографія.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 
Кількість оцінок: 0
Середній рейтинг: 0