Чехи в Західній Волині: етносоціокультурні трансформації (60-і роки ХІХ – середина ХХ століть)

Шульга С. А. Чехи в Західній Волині: етносоціокультурні трансформації (60-і роки ХІХ – середина ХХ століть). – Рукопис., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за, спеціальностями 07.00.01 – історія України, 07.00.02 – всесвітня історія. –, Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, Інститут, народознавства НАН України. – Львів, 2018., Дисертація присвячена комплексному аналізу життєдіяльність чеської, громади Західної Волині в умовах етносоціокультурних трансформацій, 60-х років ХІХ – середини ХХ ст. як цілісного явища. Робота підготовлена на, основі аналізу різновидових писемних джерел, які зберігаються в центральних та, регіональних архівах України та Чеської Республіки, розміщені в друкованих, збірниках документів., На основі комплексного аналізу джерел та літератури встановлено та, узагальнено три періоди чеської імміграції в Західній Волині: 60-і роки ХІХ ст. –, кінець Першої світової війни; 1921–1939 рр.; 1939–1947 рр., В праці проаналізовано фактори імміграції чеського населення на, територію Волинської губернії Росії. Зʼясовано, що суспільно-політичні процеси, та кризові явища в обох монархіях в середині ХІХ ст. сприяли прискоренню, міграції чеського населення, зокрема у Південно-Західний край Російської, імперії, виявилися сприятливі умови економічного, політичного, релігійно-, культурного характеру, серед яких економічним факторам переселення, відведена провідна роль. Протекціоністська політика урядів Росії передбачала як, економічні, так і політичні цілі: обмеження польських впливів у регіоні після, повстання 1863–1864 рр., звуження економічних та особистих прав його, учасників, посилення позицій Російської православної церкви, заповнення ринку, робочої сили та землі, підсилення слов’янофільських впливів., Переселення з Чехії на Волинь розпочалося з приватної ініціативи у 1868 р.,, еміграція активізувалася і, як наслідок, 10 липня 1870 р. Олександр ІІ підписав, постанову Комітету міністрів «Про оселення чехів на Волині», що зумовило 3, масову імміграцію чеського населення на Волинь. Чехи отримали пільги у, придбанні землі, право самоврядування, звільнялися від рекрутської повинності., Наголошено, що з метою послаблення польсько-католицької присутності в краї, царський уряд підтримав ідею створення т. зв. «гуситської» церкви для чехів,, вважаючи її проміжним етапом для переходу їх у православ’я, утворено три, чеських приходи. Однак проект гуситської церкви був відхилений. Це змусило, чехів переходити у православ’я, до чого спонукали майнові обмеження для, католиків. Акцентовано увагу на трансформації політики російського уряду у, 80-х рр. ХІХ ст. щодо іноземних поселенців: від протекційних до обмежувальних, заходів по землеволодінню, самоврядуванню, освіті чехів., Прослідковано впливи модернізаційних процесів кінця ХІХ – початку, ХХ ст. на громаду чехів Волині. Аргументовано прискорення господарського, розвитку, простежена соціальна та просторова мобільність чеської громади,, розкрито риси другої хвилі імміграції чехів на терени Південно-Західного краю., Внаслідок русифікації та модернізації виявлено ознаки втрати чехами певних, характерних рис ідентичності., Розглянуто участь чехів та словаків в Першій світовій війні. Виявлено, посилення політичної активності громади протягом війни, прихильність чехів та, словаків до слов’янофільської ідеї та російської влади, створено громадську, організацію Союз чехословацьких товариств Росії та військові формування у, складі російської армії – Чеську дружину, яка стала прототипом військових сил, відродженої Чехословацької республіки. Головну роль в її організації та, функціонуванні зіграли волинські чехи., Другий період імміграції позначено прискореним економічним розвитком, поселень, розвоєм культурно-освітнього простору чеської громади, тісними, зв’язками із «старою» батьківщиною. Розглянуто громадські та культурно-, освітні практики чехів, охарактеризовані види господарської діяльності., Відносини чеської меншини із владою встановлювалися з огляду на економічний, розвиток, невелику чисельність громади, компактне її розселення у Волинському, воєводстві. Встановлено асиміляційний характер національної політики Польщі щодо меншин, окремих заходів щодо чехів Польська держава не здійснювала, а, послуговувалася загальними її засадами, враховувала складні міждержавні, відносини з Чехословаччиною. Прослідковано випрацювання чехами методів, протистояння асиміляції., Простежено етносоціокультурні трансформації в Західній Волині 40–, 50-х рр. ХХ ст., які визначили третій період імміграції волинських чехів., Проаналізовано дії влади СРСР щодо чеської меншини, показано їх, обмежувальний, репресивний характер. В період нацистської окупації утворено, чеську організацію Руху опору «Бланік», волинські чехи зберігали нейтралітет, до груп опору різного спрямування. Після поразки гітлерівських військ в, Чехословаччині військовиками корпусу Л. Свободи створено «Союз чехів з, Волині» (1946), який ініціював рееміграцію волинських чехів., Прослідковано укладання радянсько-чехословацької угоди 10 липня, 1946 р. про оптацію. Констатовано, що угода стала продовженням процесу, укладання повоєнних міждержавних домовленостей в Східній Європі та, задекларувала право добровільного вибору громадянства волинськими чехами,, українці Східної Словаччини переселялися під впливом агітації, за підтримки, влади. Адаптація волинських чехів в ЧСР відбувалася в умовах сприяння з боку, влади, українці на Волині відчули неспроможність тоталітарного режиму, СРСР/УРСР вирішувати соціальні та культурно-освітні проблеми переселенців., Репресивні дії радянського режиму спричинили бажання більшості переселенців, зі Словаччини до повернення., Волинські чехи у умовах етносоціокультурних та політичних, трансформацій зберегли й посилили усвідомлення національної приналежності,, сформували своєрідні риси регіональної ідентичності, толерантно ввійшли у, місцевий соціум, обрали винятковий спосіб відносин із владою, створили, феномен господарського та культурного prospereti й повернулися на, батьківщину, уберігши водночас етнонімічну назву «волинські» чехи., Ключові слова: волинські чехи, Волинь, імміграція, національна, політика, асиміляція, ідентичність, оптація, рееміграція.