Сіверянський літопис. 2023. № 4, Метою статті є висвітлення повсякденного буття Єлецького та Троїцько-Іллінського монас-, тирів під час червоного терору в Чернігові та України в цілому. Методологія дослідження: вико-, ристані історико-генетичний, історико-порівняльний, біографістичний методи, а також історич-, ної реконструкції. Наукова новизна роботи: уперше здійснено спробу комплексного огляду повсяк-, денного буття чернігівських Єлецького й Троїцько-Іллінського монастирів та їх насельників у кон-, тексті загальнодержавної історії, зокрема червоного терору 1918–1920-х рр. Запропоновано ввес-, ти в науковий обіг поняття про три періоди червоного терору в Чернігові: першої (19.01.–, 12.03. 1918), другої (12.01.–12.10. 1919) та третьої (з 06.11. 1919 по 1922) окупації міста совєт-, ськими військами. Уперше на основі архівних документів описано історію концентраційного табо-, ру на території Єлецького монастиря на поч. 1920-х рр. тощо. Висновки. Під час першої хвилі чер-, воний терор у Чернігові носив стихійний характер. Системності терор набув за другої і особливо, третьої хвиль (після остаточної перемоги більшовиків у громадянській війні), оскільки був складо-, вою частиною загальнодержавної політики совєтської влади. З’ясовано, що: 1) Єлецький монастир, було закрито під час другої окупації міста більшовиками, на його території розмістився загін Чер-, вонних козаків, а поряд із монастирем – на території Чернігівського духовного училища – відбува-, лися масові розтріли містян, зокрема й духовенства, відтак діяльність монастиря більше не від-, новлювалася; 2) Чернігівська духовна семінарія (територія сучасного військового госпіталя) діяла, до звільнення Чернігова Добровольчою армією й закрита була у листопаді – грудні 1919 р., після, остаточної окупації міста совєтською владою, під час третьої хвилі червоного терору; 3) після, закриття владою Духовної консисторії та конфіскації на території Єлецького монастиря її примі-, щення та архіву в Чернігові було створено Єпархіальну раду, найімовірніше восени – на початку зи-, ми 1918 р., у жовтні 1920 р. владою буде заборонено і Єпархіальну раду. Відтак розпочався період, напівлегального існування церковних інституцій на Чернігівщині, боротьба за існування в нових, умовах, компроміс і підпорядкування богоборчій владі одних і безкомпромісне служіння Богу інших, церковнослужителів Чернігівської єпархії., Ключові слова: православ’я, Чернігівська єпархія, Єлецький монастир, Троїцько-Іллінський мо-, настир, червоний терор, гоніння на Церкву, єпископ Пахомій (Кедров), совєтська влада.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0