Про що ця книга? З цього питання звичайно починає цікавиться книгою потенційний читач. Можна казати, що ця книга про почуттєвість. Але навряд чи це буде правдою, бо автор мав перед собою завдання розв’язати питання не тільки почуттєвості. Анатоль Канарський у своїх головних працях спробує вирішувати корінне питання радянської філософії — як організувати таку практику, котра передає людині людські функції, а машині – машинні. Як спинити дуже типове у СРСР (та ще типовіше зараз) вживання людини, там, де суспільну функцію може виконувати машина, та навпаки. Тобто як усунути панування машини над людиною, під яким класична філософія завжди розуміла панування іншої людини через машини — все одне механічні, хімічні, електричні, обчислювальні чи, скажімо, політичні, ідеологічні, державні. Це питання притягнуло увагу радянських мислителів до альтернативи зовнішній та внутрішній організації особистості та суспільних сил, котру було чітко визначено ще у класичній книзі радянської політичної літератури, яка має назву “Держава й революція”. Перемога самоорганізації над примусом у більшості суспільних сфер там розглядається як необхідна характеристика ладу, котрий забезпечує всебічний людський розвиток кожному.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 
Кількість оцінок: 0
Середній рейтинг: 0