Капраль, Мирон. Українська громада на вулиці Руській Львова в 1550-1585 роках // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Випуск 37. — Част. 1. — Львів, 2002. — С. 145-160, Вулиця Руська для українців Львова була єдиним “законним” місцем проживання в середмісті. Після пожеж 1527 та 1571 років українська дільниця Львова утворювалася, за даними шосових реєстрів, з 23 парцелів-ділянок, на яких стояли, в основному, двоповерхові добротні кам’яниці, що складало приблизно 10% всієї забудови середмістя Львова. Купецький фах був найбільш поширеним серед українців – власників нерухомості на Руській. Власне купці здобували капітал для посилення правового становища української громади, отримання привілеїв, побудови та відбудови церковних святинь на вулиці Руській. У той же час майже всі ремісники-українці, прибуваючи до Львова, закладали майстерні на передмістях, і тільки найбагатші з них за деякий час купляли будинки на вулиці Руській. Правове та економічне підґрунтя розвитку української громади в середмісті на вулиці Руській у ХVI ст. зумовило вдалі реформи у внутрішньому житті громади. У 1586 р. було реорганізоване на нових засадах міське церковне Успенське братство, яке стало ініціатором багатьох успішних реформ, що залишили помітний слід у культурно-освітньому житті української спільноти не тільки Львова, а й усіх українських земель.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0