Арабські графеми як засіб виразності в сучасному мистецтві (середина ХХ – початок ХХІ століття) // Нажет Карім

АНОТАЦІЯ, Карім Н. Арабські графеми як засіб виразності в сучасному мистецтві, (середина ХХ – початок ХХІ століття). – Кваліфікаційна наукова праця на, правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю, 023 «Образотворче мистецтво» (02 – «Культура і мистецтво»). – Національна, академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2024., Актуальність теми зумовлено необхідністю осягнення основних напрямів і, тенденцій в сучасному арабському мистецтві на прикладі окремих художніх творів,, у яких арабські графеми є основним засобом виразності. На цьому етапі стан, попередніх досліджень відзначається фрагментарністю. Північна Африка,, Близький та Середній Схід – це виокремлені нами найближчі до України регіони, у, яких арабська каліграфія сягнула високого розвитку [10, 11]. У дисертації, досліджено діяльність окремих митців, які в пошуках нових художньо-формальних, і композиційних рішень відокремили образотворчість арабських графем від, смислової та фонетичної складової. Формування сучасного мистецтва в арабських, країнах відбувалося на тлі стрімкого розвитку абстрактного мистецтва та відходу, від принципів академізму, насаджуваного колоніальними державами., Метою наукової роботи є визначення особливостей використання арабських, графем у сучасних площинно-просторових і об’ємно-просторових видах, мистецтва., Об’єктом дисертації є живописні (станкові та монументальні), графічні,, фотографічні, скульптурні твори середини ХХ – початку XXI століття, ґрунтовані, на арабській каліграфічній традиції., Предметом дослідження є художні особливості арабських графем у, площинно-просторових і об’ємно-просторових видах мистецтва середини, ХХ – початку XXI століття., Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного, розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, а також із двох 3, додатків: Додаток А. Перелік ілюстрацій, Ілюстрації; Додаток Б. Список публікацій, здобувача за темою дисертації., У першому розділі аналіз попередніх досліджень довів відсутність, комплексної монографії, у якій були б висвітлені імена та виявлені загальні, художні та стилістичні особливості творчих пошуків майстрів арабської каліграфії, з України [249]. Перспективою подальших досліджень є проведення ґрунтовного, мистецтвознавчого аналізу музейних, бібліотечних і приватних збірок в Україні з, метою введення в науковий обіг раніше не відомих творів, задля підвищення, обізнаності щодо арабської каліграфії у творчості кримських, волинських,, буджацьких татар, а також турків, етнічна меншина яких проживала на північному, березі Чорного й Азовського морів, у Бессарабії, на Буковині та Поділлі., На основі опрацьованої джерельної бази, зокрема архівних, музейних і, приватних збірок, у другому розділі з’ясовано, що чорновими аркушами, відомими, в історії як сія машк, створюваними на теренах сучасної Ісламської Республіки Іран, не тільки для вдосконалення навичок письма, а й для колекціонування (упродовж, ХVI–ХІХ ст.), зацікавилися каліграфи з Османської імперії приблизно у ХVII, столітті. Зауважено спільні риси, притаманні іранським аркушам: усі елементи, розташовано в одному напрямку або в межах одного аркуша поєднано кілька, протилежних напрямків; наявний загальний динамізм; літери та слова переважно, виконано насталіком, обведено півовальними штрихами, що мають форму, купчастої хмари; внутрішній і зовнішній простір оздоблено складним барвистим, рослинним орнаментом. Написи в турецьких рукописах виконано здебільшого у, каліграфічному стилі сулюс по всій ширині аркуша на умовних горизонтальних, рядках, в окремих творах трапляється накладання написів у перевернутому вигляді., Домінування вертикальних і горизонтальних штрихів у композиції створює, враження статичності. В оформленні аркушів застосовано мінімальну кількість, переважно монохроматичних декоративних елементів і рамки з «мармурового, паперу» із перевагою пастельних кольорів., З’ясовано, що впродовж ХІХ – початку ХХ століття османські каліграфи, дотримувалися сталих технічних і образотворчих принципів у традиційному 4, мистецтві оздоблення скелетованого листя арабською каліграфією. Вони, вписували складні каліграфічні композиції у вигляді природних або геометричних, форм. Виявлено, що з початку ХХ століття внаслідок впровадження в Турецькій, Республіці реформи писемності естетичні засади та принципи досліджуваної, практики почали стрімко занепадати. У ХХІ столітті спостерігається певне, відродження практики каліграфії на листі в діяльності окремих митців. Результати, дослідження візуальних джерел із музейних і приватних колекцій є підставою, для встановлення спільних і відмінних рис мистецтва оздоблення листя, каліграфічним розписом двох умовних періодів: ХІХ – початку ХХ століття та, початку ХХІ століття. Констатовано, що спільність полягає у відтворенні, арабських написів у певному каліграфічному стилі, а відмінність виявляється в, техніці підготовки матеріалу основи, а також у виборі предмету зображення та, кольорової гами., У третьому розділі доведено, що від традиційного декоративного оздоблення, каліграфії в практиці сія машк митці відійшли вже в середині ХХ століття: того, часу серед іншого у сфері каліграфії набувають поширення олійні фарби., Здійснений компаративний аналіз традиційної практики сія машк із творами, сучасних митців, що інтерпретують арабські графеми, виявив такі спільні та, відмінні риси: традиційні аркуші сія машк мали зародки композиційного, впорядкування, а в сучасних творах спостерігається активне прагнення до, створення більш вираженої художньої композиції, з виділеним центром, композиції, розподілом акцентів, збалансуванням пропорцій і натяком на, просторовість. У роботах окремих митців арабські літери взагалі перетворюються, на абстрактні лінії. Але незмінною всюди залишається провідна ідея практики, сія машк – ритмічне повторення елементів. У роботах художників ХХ–ХХІ століть, арабська каліграфія відчутно трансформується, насамперед нівелюється система, настанов каліграфічного мистецтва. Причиною таких явищ є прагнення митців, звільнитися від чітко окреслених правил, аби почуватися творчо розкутими і, віднайти нову естетичну мову. 5, Розкрито основні спрямування та особливості залучення арабських і перських, текстів у сучасній концептуальній фотографії. Окремі митці виписують слова, безпосередньо на роздруковані світлини, інші ж наносять написи на поверхню, майбутніх об’єктів (до прикладу, на папір, драперію чи людське тіло) перед, фотографуванням. Трапляються також твори, в яких здійснено суб’єктивне, конструювання реальності завдяки складній комбінації фігур і планів із, каліграфічними композиціями, для створення яких застосовано графічний редактор, чи трафаретний друк із подальшим доопрацюванням. В останньому десятилітті, розвинулася так звана світлова каліграфія. Каліграфічні рухи митця фіксуються, камерою, налаштованою на тривалу експозицію, що значно розширює можливості, каліграфічного мистецтва., У четвертому розділі класифіковано твори каліграфічної скульптури за, видами просторового об’єму:, – абстрактні скульптури (відрізняються хаотичною та динамічною, комбінацією окремих фрагментів арабських літер, що накладаються один на одного, під різними нахилами, утворюючи круглу форму);, – площинні скульптури (побудовані з організованих між собою каліграфічних, літер, читабельних слів чи частково трансформованих арабських літер, мають, двосторонню композицію з виразним силуетом, а саме: у вигляді кривої лінії,, стилізованого зображення тварини, певного предмета чи просто каліграфічної, симетричної композиції);, – ажурні скульптури (мають об’ємну форму у вигляді геометричного об’єкта, чи антропоморфної фігури, з наявністю значної кількості наскрізних просвітів між, окремими елементами у вигляді каліграфічних ізольованих арабських літер чи, кривих ліній, які переважно накладаються одна поверх одної; особливість полягає, у внутрішній повітряності та активній взаємодії з простором і глядачем)., Установлено, що перехід мистецтва каліграфії у нові просторові форми є, відповіддю на виклики сьогодення, що вимагають актуалізації прийомів у, вирішенні композиційних завдань з метою привернення уваги широкої аудиторії., Цьому сприяють новітні технології та доступність світової комп’ютерної 6, мережі [104, 304], за допомогою якої здійснюється поширення концептуального, мистецтва. Сучасний каліграфічний стінопис має одночасно естетичне та, філософське навантаження. Арабські графеми в досліджених стінописах, здебільшого позбавлені точного значення, адже, за задумом митців, виразність, форм літер чи їхніх окремих елементів (що змушує глядача дешифрувати написане, та сприймати твір в цілому) є більш значущою, аніж зміст. Автори прагнуть, щоб, глядач сформував власну думку стосовно зображуваного. Взаємопроникнення, таких різних видів мистецтва, як арабська каліграфія, вуличне мистецтво та, мистецтво довкілля, є феноменом у ХХІ столітті, де абстрактні твори, крім, естетичних властивостей, мають концептуальне навантаження., Результати дослідження можуть використати викладачі навчальних закладів у, підготовці лекційного матеріалу з теорії та історії образотворчого мистецтва, Північної Африки, Близького та Середнього Сходу. Головні висновки можуть бути, надалі залучені студентами та вченими у поглибленому дослідженні арабської, каліграфії в контексті сучасного мистецтва., Ключові слова: арабські графеми, система Абджад, стиль, архітектура,, мистецтво Близького Сходу, Україна, сучасне мистецтво, європейське, мистецтво, співіснування, мистецтво довкілля, художня освіта, експозиція,, колекція, художні матеріали, регіон БСПА (Близький Схід і Північна Африка).