Келембет С. Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус / С. Келембет // Український історичний журнал. – 2020. – Число 4, Анотація. Мета дослідження полягає у висвітленні умовного «другого періоду» життя Федора Лю-, бартовича, який він провів в основному на руських землях Польського королівства (орієнтовно, 1406/1407–1431 рр.), а також у визначенні складу тогочасних володінь князя, їх державно-пра-, вового статусу. Методологічну основу становлять принципи історизму, науковості, об’єктивності,, системності. Застосовано такі загальні та спеціальні методи, як аналіз, синтез, історично-хроно-, логічний, порівняльно-історичний, історично-системний, внутрішня й зовнішня критика джерел,, порівняльна текстологія. Наукова новизна. Зібрано, проаналізовано та систематизовано макси-, мум інформації, що стосується досліджуваного періоду біографії Федора Любартовича; складено, повний і критично перевірений список його «жидачівських грамот» (у тому числі з використанням, деяких неопублікованих текстів, що містяться в Коронній метриці); визначено державно-право-, вий статус володінь, належних князеві на території Польського королівства. Висновки. Стосунки, Федора (Федюшка) Любартовича з його двоюрідним братом королем Владиславом Яґайлом у пер-, шій третині XV ст. (на відміну від кінця XIV ст.) були стабільно-приязними. Найвірогідніше в 1406–, 1407 рр. князь отримав пристойні володіння в руських землях Польського королівства, а саме, Стрий, Жидачів і Коропець з округами-повітами (districtus). Проте це не були повноцінні удільні, князівства, а лише пожиттєві держання (tenuta), що надавалися близьким родичам Яґайла. В їх, межах Любартович мав право юрисдикції над місцевими феодалами, але не міг надавати земель-, ні володіння, оскільки власником останніх залишався польський король. Таким чином, термін, «Жидачівське князівство», який можна зустріти в новітній літературі, не зовсім коректний. Федір, Любартович усе життя залишався вірним православ’ю. Князь офіційно був держателем і ктитором, Унівського монастиря, а після смерті його ім’я внесли до кількох православних пом’яників., Ключові слова: Федір Любартович, Владислав Яґайло, Стрий, Жидачів, Коропець, жидачівські, грамоти, пожиттєве держання.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 
Кількість оцінок: 0
Середній рейтинг: 0