Писемність Київської Русі як політичний феномен (історико-філософський аналіз) // Олександр Киричок

явища;, Мета й завдання дослідження обумовлені поставленою науковою, проблемою – на основі сучасних методологічних, джерелознавчих та 14, текстологічних здобутків історії філософії проаналізувати києворуську, писемність як цілісний і самодостатній політичний феномен, визначити її, головні політичні атрибути і форми, що були вагомим засобом упливу на, політичну дійсність, і з цих позицій з’ясувати політично-філософський, зміст пам’яток києворуської писемності, його витоки та вплив на, політичне середовище Київської Русі., Поставлена мета обумовлює необхідність розв’язання наступних, завдань:, – критично проаналізувати основні наукові підходи до вивчення, києворуської писемності й обґрунтувати необхідність переходу від, розуміння писемності як простого вмістища окремих філософських, та політичних ідей до вивчення її як самостійного політичного, – виходячи з розуміння києворуської писемності як самостійного, політичного феномена, встановити доцільність включення у, джерельну базу дослідження всього комплексу писемних пам’яток, Київської Русі;, – розробити методологічні засади історико-філософського, дослідження писемності Київської Русі як самостійного політичного, – з позицій осмислення києворуської писемності як політичного, феномену обгрунтувати необхідність її вивчення у єдності, атрибутивних, формальних та змістових аспектів;, – вивчити головні політичні властивості (атрибути) києворуської, писемності, котрі перетворювали її в окрему політичну реальність;, – розкрити роль та функції форм політичної репрезентації, києворуської писемності, а саме – політичних лексем, висловлювань,, метафор та наративів, представлених у писемній спадщині Київської, Русі;, – виявити головні ідеї середньовічної політичної думки та політичної, філософії, які відобразились у змісті києворуських писемних, пам’яток, з’ясувати їхні витоки, відшукати відповідні текстуальні, паралелі, ідентифікувати головні філософські персоналії, школи чи, системи, у яких вони могли бути запозичені., – дослідити писемні джерела, що містили окремі засади політичної, філософії, а саме: києворуські фраґменти перекладу «Повчальних, глав диякона Аґапіта імператору Юстиніану» й твір митрополита, Никифора «Про піст»;, – проаналізувати вплив на зміст писемності політичного середовища, Київської Русі та києворуських політичних практик, у межах яких, виникали і функціонували головні політичні та політично-, філософські ідеї.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0