Стаття «Розвиток бандурного мистецтва в XVI–XVIII століттях» // Валерія Клапчук

Сіверянський літопис. 2021. № 5, Метою статті є детальний аналіз особливостей розвитку бандурного мистецтва в XVI–, XVIII ст. у відповідності до історичного контексту. Методологія дослідження спирається на за-, гальнонаукові та історичні методи, що цілком відповідає поставленій меті. Наукова новизна, полягає в глибокому розкритті понять «кобзарство» та «бандурництво», вивченні особливостей і, відмінностей інструментів «кобза» та «бандура», пошуком логічного зв’язку між впливом істо-, ричних подій та розвитком бандурного мистецтва. Висновки проведеного дослідження такі. Бан-, дурне мистецтво – невід’ємна складова музичної культури України. Впродовж XVI–XVIII ст. відбу-, вається формування кобзарства як соціокультурного феномену, від якого поступово відмежову-, ється такий різновид музичної творчості, як бандурництво. Кобза стає доступним музичним, інструментом, формує музичну культуру козацької доби. Основна сфера поширення – українські се-, ла. Для селян виконавці-кобзарі стали символом правди, національного духу, вісниками, від яких, можна дізнатися новини з інших територій. Кобза має невелику кількість струн (перші зразки 3–, 5 струн), легка, виготовлена індивідуально окремим виконавцем. Кобзарі того часу були ще й носія-, ми суспільної інформації, виступали прообразом сучасної преси. Створюються кобзарські цехи-, братства, де навчають гри на кобзі, створенню інструментів, плекають виконавські традиції, окремих регіонів, які стають передумовою створення чернігівської, полтавської та харківської, шкіл кобзарського мистецтва. Водночас бандура залишається більш елітарною в суспільстві, по-, ширенішою в середовищі козацької старшини та заможних містян. Сфера поширення – українські, міста, а також придворні капели Польщі й Росії. Бандура від кобзи відрізняється більш громіздкою, конструкцією, більшим розміром і вагою, наявністю приструнків додатково до основних струн. Во-, на дорожча у створенні, складніша в настроюванні, але з багатшим і більш насиченим звучанням., Бандуристи козацької доби, зазвичай, були представники заможних верств суспільства, що мали, вищі статки та поважний статус. Подальше дослідження цієї теми дасть змогу висвітлити різ-, ницю між кобзарством та бандурництвом і висвітлити їхню роль у розвитку музичного мистецт-, ва та культури України в цілому., Ключові слова: кобзарство, бандурництво, кобза, бандура, музична культура України козаць-, кої доби.