Геостратегічна дилема України: теоретико-методологічний аналіз та інституціональні рішення // Дмитро Ключко

Мета і задачі дисертаційного дослідження полягають в:, З’ясуванні того наскільки теоретична проблематика (концепції,, парадигми, поняття, категорії, терміни тощо) традиційної геополітики, відповідає змісту та суперечностям сучасних геостратегічних процесів., Виходячи з цього здійснити корегування політичних оцінок, висновків, діяльності геополітичних суб’єктів., Здійсненні політологічного аналізу зв’язку і залежності геополітичних, процесів України від політичних інститутів держави – влади (Президент,, Верховна Рада, Уряд), існуючого політичного режиму, характеру політичної, системи суспільства., Дослідженні проблем інституціонального вирішення геостратегічної, дилеми України на рівні зв’язків Президент – Уряд, Президент – СНБОУ,, Уряд – СНБОУ, та проблем створення інституту правового захисту (безпеки), зовнішньо політичних процесів держави. Суть останнього полягає в, 9, дотримуванні відповідності геостратегічних процесів Конституції України,, законів України та політичної і юридичної відповідальності за їх здійснення., Реалізація поставленої мети передбачає вирішення цілої низки, принципових завдань:, – з’ясувати зміст понять „геополітика” та „геостратегія”, “геополітична, динаміка”, “геостратегічна напруга” та інших стосовно зазначеної теми, дослідження;, – довести тезу про необхідність подолання застарілих уявлень про, геополітику, дослідження якої здійснювались на основі географічних, чинників (простір, територія) та дослідити геополітику, виходячи з політики,, яка детермінується передусім економічними та цивілізаційними чинниками, а, також воєнно-стратегічним фактором;, – аргументувати тезу про необхідність перегляду старих потрактувань, геополітичних суперечностей “талассократія – теллурократія” та переносу, наголосу на суперечності, властиві для глобалізованого світу;, – дослідити наслідки коливань України в межах дилеми “Захід – Євразія”,, “ЄС – Росія” та історичної інерції поділу України на центри геополітичного, тяжіння;, – переглянути сталий категоріальний апарат геополітичної науки з, урахуванням нової геополітичної реальності сучасного світу;, – розглянути у новому геополітичному контексті відому формулу, Маккіндера-Спікмена “Хто контролює Євразію, той контролює світ”;, – виявити взаємозв’язок між контролем за політичним простором і контролем, за політичними інститутами, політичною елітою та національною, бюрократією певної країни;, – розглянути зміст національно-державних інтересів країни та здійснити їхню, класифікацію (субординацію);, – довести та обґрунтувати пропозицію щодо необхідності розгляду, геополітики та її функції – геострагії як політологічної дисципліни;, 10, – виявити фактори, що визначають спроможність держави здійснювати ту чи, іншу геостратегію;, – розробити пропозиції зовнішньополітичним відомствам України щодо, звернення до ООН з ініціативою створення єдиного світового реєстру, злочинів, які кваліфікуються як терористичні.