Вербалізація якісної семантики в українському поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття: Нью-Йоркська група // Віта Коваленко

2, АНОТАЦІЯ, Коваленко В. М. Вербалізація якісної семантики в українському, поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття: Нью-Йоркська група. –, Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних, наук за спеціальністю 10.02.01 «Українська мова» (035 – Філологія). –, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ,, 2018., У дисертації комплексно досліджено особливості вербалізації якісної, семантики в українському поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття на, матеріалі творів представників Нью-Йоркської групи. Обґрунтовано, категорійний статус якості в сучасній українській літературній мові., Установлено кореляцію між когнітивною та мовною категоріями якості., Доведено, що мовна категорія якості значно ширша, багатогранніша,, динамічніша й культурно маркована порівняно з когнітивною., Уперше в українському мовознавстві змодельовано cтруктуру, лексико-семантичного поля категорії якості, визначено його принципові, ознаки, а саме: 1) поліцентричність поля (з огляду на багатоаспектність, якісних характеристик), 2) ієрархічність, що полягає в поділі поля на, лексико-семантичні групи, які складаються з підгруп та мікрогруп,, 3) відсутність чітких меж між внутрішніми лексико-семантичними групами, та підгрупами, 4) функціональний перетин поля якості з іншими лексико-, семантичними та лексико-граматичними полями (темпоральності,, просторовості, стану, міри й ступеня та ін.)., Доведено, що саме поетичний дискурс є найбільш репрезентативним, для виявлення всіх засобів вербалізації якості, оскільки містить не лише, спеціалізовані, первинні номінації якості, а й вторинні – рідковживані та, індивідуально-авторські. Установлено, що слова на позначення якості, слугують засобом моделювання особливого поетичного світу, сприяють, естетизації викладу та створенню колоритних, чуттєвих образів., 3, У дисертації вперше в українському мовознавстві проаналізовано й, ієрархічно впорядковано засоби вербалізації якісної семантики. До них, уналежнено прикметникові та прислівникові номінації. Звернено увагу не, лише на характер їхніх лексичних значень, а й на деякі граматичні, особливості (наявність ступенів порівняння, здатність перебувати в, атрибутивних відношеннях з опорним словом)., На основі порівняльного аналізу особливостей прикметникової та, прислівникової вербалізації визначено, що прикметник є безпосереднім, а, отже основним виразником якісної семантики, а прислівник –, опосередкованим, оскільки реалізує її через посередництво твірної, прикметникової основи., У роботі застосовано комплексний підхід до витлумачення якісної, семантики, що виявився не тільки в охопленні усіх можливих її виразників, а, й в урахуванні граматичних виявів якості (можливість ступенювання якісної, ознаки), в окресленні словотвірних параметрів формування якісного, значення, в аналізі перехідних явищ, коли якісної семантики набувають, слова, що первинно її не мали., Другий розділ дисертації присвячено систематизації засобів, прикметникової вербалізації якісної семантики. Уперше проаналізовано, потенціал різних семантико-граматичних розрядів прикметника в реалізації, якісної семантики. Установлено, що найпослідовніше й найповніше її, передають якісні прикметники, проте відносні й присвійні ад’єктиви в, поетичному дискурсі теж нерідко транспонують у зону вираження категорії, якості. З’ясовано, що всі транспозиційні уживання прикметників у функції, якісних спрямовані на творення оригінальних, влучних епітетів і здебільшого, стосуються опису не фізичних об’єктів, а почуттів, настрою, ефемерного, світу поезії., У межах лексико-семантичного поля якості виділено 3 лексико-, семантичні групи ад’єктивних вербалізаторів якості: лексико-семантичну, групу прикметників на позначення кольору, лексико-семантичну групу, 4, прикметників зі значенням темпоральності та лексико-семантичну групу, параметричних прикметників. Кожну групу структуровано на підгрупи та, мікрогрупи, визначено ядерні й периферійні компоненти та семантичні, відношення між ними., З’ясовано специфіку уживання прикметників на позначення колірної, ознаки в поетичних текстах представників Нью-Йоркської групи. Виявлено,, що вони віддавали перевагу незвичним назвам кольорів, а саме відносним, прикметникам у значенні якісних, кольороназвам-композитам, що передають, складні відтінки, кольороназвам іншомовного, термінного походження, а, також лексемам зі значенням неповноти вияву ознаки., Схарактеризовано семантику прикметників із темпоральним, значенням, доведено, що в поетичних творах вони можуть набувати якісного, забарвлення і в такий спосіб урізноманітнювати поетику та стилістику, художнього тексту. Проаналізовано тропи, утворені за допомогою, прикметників темпоральної семантики: епітети, метафори, антитези., Об’єктом дослідження послугували й прикметники параметричної, семантики. Обґрунтовано їхній особливий статус серед інших лексико-, семантичних груп прикметників. Найуживанішим в сучасній українській, літературній мові параметричним прикметникам, що репрезентують, найвищий рівень стабільності значення розміру, надано статусу ядерних,, натомість до периферії зараховано слова з експресивно-емоційними семами, та словотвірні оказіональні утворення. Установлено, що внаслідок місткої, семантичної структури та здатності градуювати вияв ознаки параметричні, прикметники зручні для художнього переосмислення та стилістичних, прийомів. Визначено, що найчастіше в поезії Нью-Йоркської групи, антонімійні пари параметричних прикметників використано для творення, антитез та суперечливих, неоднозначних образів., У сфері прислівникової вербалізації категорії якості відзначено високу, продуктивність означальних прислівників, що спеціалізуються на вираженні, внутрішніх та зовнішніх ознак виконання дій, перебігу процесів, станів чи, 5, інших ознак і можуть градуювати вияв ознаки у формах компаратива або, суперлатива., Семантико-граматичну групу означальних прислівників структуровано, на 4 підгрупи: 1) якісно-означальні прислівники; 2) прислівники зі значенням, міри та ступеня; 3) означальні просторові прислівники; 4) означальні часові, прислівники. В окрему семантико-граматичну групу виділено якісно-відносні, прислівники, оскільки вони передають якість опосередковано, через, відношення до певного об’єкта і не мають категорії ступенів порівняння., Установлено, що в поетичних текстах митців Нью-Йоркської групи, домінують якісно-означальні прислівники на позначення фізичних та, емоційних аспектів виконання дії чи перебігу стану. Доведено, що, адвербіальні вербалізатори якості сприяють колоритності й виразності, поетичного мовлення, вони часто пов’язані з емоційною оцінкою подій і, станів., Означальні просторові та часові прислівники інтерпретовано як, периферійну семантико-граматичну підгрупу означальних прислівників,, оскільки їхня якісна семантика ускладнена обставинними значеннями, простору або часу. З’ясовано, що в поетичному дискурсі Нью-Йоркської, групи означальні часові прислівники досить поширені, оскільки для митців, цього літературного напрямку типове осмислення світу крізь призму часових, координат., На противагу традиційним класифікаціям у дисертації виділено окрему, семантико-граматичну групу якісно-відносних прислівників, які теж, реалізують якісну семантику, але не безпосередньо, а опосередковано., Наголошено, що внаслідок свого синкретизму такі прислівники мають, потужний семантико-стилістичний потенціал., Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній, уперше в українському мовознавстві змодельовано структуру мовної, категорії якості, визначено специфіку прикметникової та прислівникової, вербалізації якісної семантики, доведено її дифузність та багатоаспектність., 6, Новим є комплексний підхід до аналізу якісної семантики, що виявився, в охопленні усіх її номінацій, у врахуванні не лише їхньої семантики, а й, граматичних особливостей, пов’язаних із реалізацією якості, а також у, визначенні потенційних сем, що сприяють формуванню вторинних якісних, значень у відносних та присвійних прикметників., Уперше проаналізовано специфіку індивідуально-авторського творення, прислівників у поетичному дискурсі Нью-Йоркської групи. Виявлено, найпродуктивніші словотвірні моделі адвербіальних оказіоналізмів,, схарактеризовано їхні стилістичні функції., Доведено, що прикметник і прислівник попри свою периферійність у, системі частин мови можуть бути яскравими виражальними засобами,, слугувати основою для творення оригінальних естетичних образів., Ключові слова: категорія якості, якісна семантика, лексико-, семантичне поле, вербалізація, прикметник, прислівник, поетичний дискурс,, мовотворчість, оказіоналізм.