Творчість А. В. Добровольського в контексті розвитку архітектури України 1930–1980-х років

Ковешнікова О.В. Творчість А. В. Добровольського в контексті розвитку, архітектури України 1930–1980-х років. – Кваліфікаційна наукова праця на, правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури зі, спеціальності 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури., Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Міністерства, культури та інформаційної політики України, Київ, 2020., У результаті проведеного дослідження вперше комплексно розглянуто, творчість А.В. Добровольського у контексті розвитку архітектури України, 1930–1980-х рр. Визначено етапи його професійного становлення, основні, напрями діяльності, особливості проектних рішень стосовно кожного з, періодів творчості. Складено список робіт архітектора, проведено атрибуцію, креслень з архівних зібрань. Доведено виняткове значення внеску, А.В. Добровольського в розвиток архітектури України та запропоновано, перспективність подальших досліджень спадщини архітектора та творчості, його учнів., У першому розділі «Джерельна база, історіографія та методика, дослідження» проаналізовано стан наукового опрацювання теми дисертації,, систематизовано наявні літературні джерела, запропоновано періодизацію, творчості А.В. Добровольського. Встановлено архівну базу дослідження, (ЦДНТА України, Київпроект, Софія Київська). Визначено загальну методику, дослідження., Аналіз бібліографічних та архівних джерел дозволив зробити висновок,, що до нині у теорії архітектури щодо спадку А.В. Добровольського, оцінки, його нереалізованих проектів, наукових праць, педагогічної діяльності,, образотворчого доробоку немає належного висвітлення. Виключення, становлять публікації, що розкривають внесок А.В. Добровольского в, розвиток національної архітектурної школи., 3, Бібліографія сформована за тематичною спрямованістю в чотири блоки., Перший блок складається з праць, що характеризують загальну картину, радянської архітектури 1930–1980-х рр. До другого блоку увійшли праці, в, яких підкреслюється значення національної складової в архітектурі України і, зокрема творчості А.В. Добровольського. Третій блок складають книги та, періодичні публікації, що стосуються безпосередньо творчості, А.В. Добровольського., На підставі оглянутої літератури зроблено висновок, що комплексного, дослідження архітектурної спадщини А.В. Добровольського немає., Публікації, що стосуються творчості майстра, мають стохастичний характер., Але з огляду на масив оглядово-аналітичної літератури, присвяченої майстру,, можна зробити висновок про значний творчий доробок архітектора., Встановлено, що науково-аналітична спадщина А.В. Добровольського, налічує близько 30 статей та доповідей, на підставі яких виявлено пріоритетні, інтереси архітектора, а саме: використання знакових форм народного, українського мистецтва, вивчення та залучення у проектних розробках, історичного досвіду українських та західноєвропейських архітекторів,, створення нових будівельних технологій та матеріалів, раціоналізаторський, підхід до містобудівних проблем, новації у житловому та громадському, проектуванні, синтез мистецтв в архітектурі, стратегія реконструкції, Хрещатика, впровадження нових методів інженерного оздоблення інтер’єрів, та екстер’єрів громадських і житлових споруд, теорія та історія архітектури., Окреслено три основні періоди творчості А. В. Добровольського., Перший – 1934–1944 рр. – напрацювання майстерності в галузі архітектури,, образотворчого мистецтва і набуття виробничого досвіду будівництва. Другий, – 1945–1955 рр. – найбільш плідний період за кількістю створених, архітектором об’єктів, повʼязаний з роботою А.В. Добровольського на посаді, головного архітектора Києва з реконструкції Хрещатика, відмічений, адміністративно-організаційною діяльністю в Академії будівництва і, 4, архітектури УРСР, Спілці архітекторів СРСР та президії Спілки архітекторів, УРСР. Третій (1956–1988 рр.) – час реалізації багаторічного досвіду з, архітектурно-практичної, педагогічної, адміністративно-організаційної,, образотворчої діяльності., Визначено наступну послідовність розв’язання поставлених завдань:, аналіз та систематизація наукової, науково-методичної літератури, архівних, документів та результатів натурних обстежень, визначення основних періодів, його творчості у зв’язку з особливостями розвитку архітектурної школи, України 1930–1980-х рр. Розгляд чинників, які сприяли формуванню творчих, принципів А.В. Добровольського. На підставі морфологічного аналізу та, порівняльних аналогій окреслено особливості, що характеризують творчість, майстра у контексті розвитку архітектури України 1930–1980-х рр.,, встановлено типологічні, художні, планувальні, конструктивні особливості, архітектурного спадку майстра., У другому розділі «Становлення творчості майстра» визначено, основні течії та концепції у творчості архітекторів київської школи та, взаємозв’язок з ними творчих ідей архітектора. Оскільки становлення творчої, майстерності А.В. Добровольського відбувався в складних умовах, формування нових стилістичних напрямів, політичних вимог часу, зміни, матеріально-технологічного стану будівельної практики в Україні 1930–, 1940 рр., вибірково розглянуто ретроспективу формування архітектурних, концепцій попереднього періоду, як зарубіжної, так і вітчизняної архітектури., На підставі чого встановлено, що основною передумовою, яка мала, безпосередній вплив на творчість архітектора, була стилістична спадковість,, що простежується у взаємодії архітектурних шкіл і течій в Україні., На підставі порівняльного аналізу робіт видатних українських, архітекторів з творчими прийомами А.В. Добровольського підкреслено, особливий вплив українського бароко та українського архітектурного модерну, на становлення творчого почерку архітектора. Підкреслено вплив сучасників:, 5, майстрів Київської архітектурної школи, а також представників авангардного, та класичного напряму радянського періоду, що визначилося в роботах, А.В. Добровольського наявністю конструктивістських, барокових,, національних, неокласичних, неоренесансних рис. Аналогії між образно-, стилістичними прийомами А.В. Добровольського та роботою українських, архітекторів початку ХХ ст., сучасників і колег, показали, що у пошуку, образності в колі архітекторів Київської школи не припинялися спроби, звернення до українського бароко та УАМ (Український архітектурний, модерн) навіть у радянський період, що вплинуло на подальші роботи майстра., Такими впливами можна вважати часткове звернення до конструктивізму, (Й.Ю. Каракіс), народної архітектури (М.В. Холостенко), українського, модерну (Д. М. Дяченко), використання нових будівельних матеріалів та, синтез мистецтв (П. Ф. Альошин), відкрита цегла, детальне вирішенням, фасадів, майоликові вставки, керамічні панно, тинькування, ліпні орнаменти, (О.М. Вербицький). Доведено вплив діяльності архітектурних об’єднань, 1920–1930-х рр. Таким чином, становлення творчої майстерності архітектора, А.В. Добровольського розвивалося завдяки професійній освіті та загальній, самоосвіті, прагненні митця всебічно вивчати і втілювати в життя образи, національної української архітектури., У третьому розділі «Повоєнний період творчості, А. В. Добровольського 1945–1955-х рр.» проаналізовано особливості, архітектури України повоєнного періоду. Визначено чинники, що скорегували, напрями роботи архітектора у цей час. Докладно розглянуто розвиток, житлової та громадської архітектури УРСР 1945–1955 рр., а саме: стилістичні, експерименти, типізацію та індустріалізацію будівництва, участь архітектора, у конкурсному проектуванні Хрещатика, забудову післявоєнного Києва, в, якому особливе місце посідає участь А.В. Добровольського., Визначено, що характерними рисами архітектурної діяльності, А.В. Добровольського повоєнного періоду є втілення в архітектурну практику, 6, національних рис, широкий типологічний спектр, різноманітність, архітектурно-художніх рішень. Підраховано, що кількість житлових будинків,, спроектованих автором у повоєнний період, перевищує інші типологічні, категорії. Багато житлових будинків, створених за участю архітектора,, внесено до реєстру пам’яток архітектури., Протягом десяти років у Києві за проєктами архітектора було, побудовано 26 житлових будинків, десять громадських об’єктів, типові, проекти малоповерхових будинків реалізовано в десяти селах України., Розкрито напрями діяльності майстерні № 6 (1945–1950 рр.) при Управлінні, справами будівництва і архітектури м. Києва під керівництвом, А.В. Добровольського. Технологічними та художніми впровадженнями, архітектора 1945–1955-х рр є розробка та застосування художніх та, конструктивних керамічних деталей оздоблювальних матеріалів з золотистої, та полив’яної кераміки, кольорової майоліки, чорної поливи, плитки., На підставі архітектурного аналізу робіт другого періоду визначено, що, особливостями багатоповерхових житлових будинків є чіткі неоренесансні, пропорції, пластичне рішення фасадів, наявність керамічних та бетонних, деталей, ергономічне об’ємно-планувальне рішення. Засобами художньої, виразності житлових будинків на Хрещатику за авторством архітектора стали, ренесансні пропорції та пластичне вирішення фасадів з декоративними, керамічними деталями авторського малюнку. Конструктивні особливості –, збірні залізобетонні елементи, силікатна і червона цегла, граніт, конструктивні, та оздоблювальні матеріали з пустотілої кераміки. Композиційними, особливостями деяких громадських об’єктів є наявність елементів ордерної, системи та барокових деталей, чіткий горизонтальний розподіл фасаду на, поверхи, оформлення фасаду декоративним рустом., Матеріали розділу дозволили зробити висновок, що, А.В. Добровольському вдалося не тільки зберегти, а й відстояти власні, позиції., 7, У четвертому розділі «Внесок А.В. Добровольського в архітектуру, України 1960–1980 рр.» простежені основні тенденції розвитку архітектури, України 1960–1980 рр., в світлі яких проаналізовано авторські надбання, майстра в архітектурній практиці цього періоду. Розкрито багатогранність, творчої особистості архітектора, що проявилася в його педагогічній,, образотворчій, організаційній діяльності. На підставі аналізу робіт архітектора, третього періоду виявлено певні риси громадських об’єктів 1960–1980-х рр., а, саме: раціоналістичне рішення форми, поєднання синтезу мистецтв із, сучасними формами та матеріалами, авторське бачення синтезу архітектури і, монументального мистецтва, використання національних образів архітектури., Розгляд педагогічної практики архітектора показав, що, А.В. Добровольський у своїй майстерні об’єднав творчій потенціал, досвідчених та молодих архітекторів, що підтверджує значний внесок майстра, в роботу кафедри архітектури Київського державного художнього інституту,, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Аналіз, напрямів діяльності учнів А.В. Добровольського продемонстрував вплив, педагогічної діяльності архітектора на виховання нового покоління, викладачів, які продовжують до нині працювати на архітектурному факультеті, НАОМА; науковців та архітекторів-практиків, які займаються питаннями, охорони та збереження архітектурної спадщини, очолюють провідні відділи, НДІ теорії та історії архітектури і містобудування., На підставі матеріалів дослідження доведено, що А.В. Добровольський, заснував помітний напрям в архітектурній школі України, значення якого, зростає не тільки упродовж його творчого життя, а й нині., Ключові слова: архітектор Анатолій Добровольський, архітектура, України, архітектурна практика, реставрація, архітектурна освіта, радянська, епоха.