Мета роботи – окреслити межі візантійсько-галицької взаємодії середини, – другої половини ХІІ ст. та розглянути їх у комплексі тогочасних міжнародних, відносин. Вказана мета ставить такі завдання:, – вивчити писемні та археологічні джерела, що засвідчують галицько-, візантійські зв’язки;, – здійснити критичний огляд історіографії;, 5, – проаналізувати умови й чинники (династичний, географічний, військово-, політичний) формування відносин Галицького князівства з Візантією,, визначити основні тенденції співпраці;, – роз’яснити політику Візантії та Галицького князівства щодо Нижнього, Подунав’я та з’ясувати проблему галицько-візантійського кордону;, – охарактеризувати роль Галицького князівства у візантійсько-угорському, протистоянні наприкінці 40-х – середини 60-х років;, – визначити час і умови появи кочовиків на теренах Нижнього Подунав’я,, їх зіткнення з Візантією та роль Галицького князівства у цих подіях;, – з’ясувати стосунок Галицького князівства до повстання братів Петра й, Івана Асенів – засновників Другого Болгарського царства в середині 80-х років, ХІІ ст., – охарактеризувати місце галицько-візантійських відносин у системі, середньовічних міжнародних зв’язків.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0