Дисертацію присвячено вивченню різних аспектів функціонування садиби на території Південної Русі у Х–ХІІІ ст. На основі комплексного аналізу археологічних, а також писемних, етнографічних, історико-лексичних та інших матеріалів розкрито роль садиби (двору) як місця родинного домогосподарства, економічної діяльності, архітектурного комплексу, як ключового елемента забудови міст і сіл., Порівняння міської та сільської садиб вказало на особливості кожної з них, пов’язані з їх розміром, економічним укладом проживаючих родин, загальним характером забудови поселення, ступенем залежності від комунікацій. Простежено тенденцію до розвитку сільської садиби від планування двору із спорудами по периметру у Х–ХІ ст. до появи у ХІІ–ХІІІ ст. огороджених дворів. Вивчення окремих елементів двору і його планової структури дозволило виділити 5 варіантів розташування будівель у садибі., Розглянуто місце двору в історико-юридичній та історико-демографічній проблематиках, запропоновано власний підхід до способу обчислення середнього розміру давньоруської сім’ї., Ключові слова: садиба, двір, житло, планувальна структура, родина, домогосподарство, міста, селища, Південна Русь.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0