Колесник І. Глобальна історія. Історія понять / НАН України. Інститут історії України. ‒ К.: Інститут історії України, 2019. ‒ 348 с., Глобальна історія – це найновіший напрям сучасної історіографії. Від початку виникнення терміна в 1990-х pp. і до сьогодні навколо нього ведуться дебати, дискутується питання співвідношення “глобальної історії” з такими спорідненими поняттями, як “всесвітня”, “універсальна”, “загальна”, “світова”, “компаративна”, “велика”, “транснаціональна”, “зв’язана”, “заплутана” історія тощо. Традиційно глобальна історія вивчалася як історія держав, імперій, цивілізацій, значних ареалів, земних півкуль. Нині глобальна історія вступила в рефлексивну стадію, а релевантним методом визначення її предметного поля та методологічного інструментарію стала історія понять, що дає можливість подивитися на глобальну історію як на концепт та історичну ідеологію епохи, котра глобалізується; визначити її місце як категорії-референта у великому лінгвістичному сімействі, а також семантичний зв’язок із такими конструктами, як “відсталість”, “імперський меридіан”, “відродження – культурний трансфер”. У книзі глобальну історію представлено трьома типами історієписання: транснаціональна історія, соціальна теологія, перехресна історія., У добу глобалізації сприйняття глобальної історії відбувається з урахуванням національних традицій, що є актуальним як для академічного середовища істориків, філософів, соціологів, так і для масової свідомості та глобального мислення у цілому
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0