Мета дослідження – визначити своєрідність проблемно-тематичного, та естетико-стильового аспектів творчості О. Копиленка в контексті, соцреалістичної парадигми 1920–1950-х років, простежити специфіку творчої, еволюції йз’ясувати характерні риси прози письменника., Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:, – розглянути динаміку творчого шляху О. Копиленка, систематизувати, наявні в українському літературознавстві рецептивно-критичні концепції, його письменницького доробку; – окреслити сутність поняття «соцреалістична парадигма», особливості, її оприявлення в українськомулітературному процесі1920–1950-х років;, – охарактеризувати проблемно-тематичну структуру прози, О. Копиленка1920–1950-х років;, – виявити художньо-ідейну специфіку втілення жанрів виробничого, роману й роману виховання в творчості письменника (на матеріалі романів, «Народжується місто», «Дуже добре» та «Десятикласники»);, – проаналізуватикомплекс провідних образів та систему персонажів, оповідань і романівО. Копиленка;, – з’ясуватиособливості часопросторової організаціїпрози О. Копиленка, 1920-1950-х років., Об’єктомдослідженняє твори О. Копиленка: оповідання збірок, «Кара-Круча» (1923), «Іменем українського народу» (1924), «Буйний, хміль» (1925), «Твердий матеріал» (1928), «Допит», «Батько»,, «Брати» (1942), «Мовчання» (1943), «Невтомне життя» (1945), повість, «Буйний хміль» (1924), романи – «Визволення» (1929), «Народжується, місто» (1932), «Дуже добре» (1936), «Десятикласники» (1938),, «Лейтенанти» (1947), «Земля велика» (1957).
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0