Оскільки мета дисертації полягає у розгляді теоретичних та, практичних компонентів музично-історичного процесу в Україні ХХ століття, з позицій музичної епістології як складової джерелознавства, звідси постають, основні завдання дослідження:, – окреслити коло головних проблемних вузлів, що стоять перед, дослідниками-джерелознавцями й епістологами музично-історичних, процесів ХХ століття;, – виділити основну вісь теоретико-методологічного підходу, яка, включає такі складові як теорія історичного процесу з, особливостями антропологічного елементу;, – проаналізувати основні важелі розробок концепцій музичної, археології Б. Яворського, Б. Асаф’єва, М. Грінченка в системі загального, джерелознавства у поданих ученими вимірах та проаналізувати, співіснування окреслених вимірів;, – актуалізувати теоретичні засади епістології як частини науки, джерелознавства;, – розглянути головні чинники формування теорії історико-художнього, процесу в Україні, спираючись на видання джерелознавчо-епістологічного, спрямування;, – дати визначення та загальну характеристику процесам музичної, епістології, звернувшись до теоретико-методологічних засад, а також, актуалізувавши нові епістолографічні пам’ятники, української музичної культури, такі як листування, Р. Гліера, Б. Гмирі, В. Губаренка, І. Карабиця, Б. Лятошинського, І. Ляшенка, Ю., Мейтуса, В. Тольби, Д. Шостаковича, О. Шреєр-Ткаченко а також І., Блажкова, М. Гордійчука і К. Данькевича (частково) із залученням, узагальнень епістолярію, опублікованого в Україні в останній третині, ХХ століття;, – проаналізувавши новознайдені джерела епістолярно-мемуарного, жанрового характеру, продемонструвати на практиці дію задекларованих, теоретико-методологічних засад, концепційні можливості в ракурсі, порушеної проблематики.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0