Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі неупередженого аналізу, відповідної літератури й широкого кола джерел, їх узагальнення й інтерпретації, реконструювати цілісну картину політичної та етносоціальної інкорпорації Криму, Російською імперією протягом 1783-1796 рр., дослідити її вплив на становище, півострова. У відповідності до мети дисертаційної роботи визначено такі наукові, завдання:, – проаналізувати стан наукового вивчення проблеми, узагальнити, історіографію та оцінити джерельну базу;, – з’ясувати сутність і природу анексії Кримського ханства та її міжнародно-, правову легітимність;, – дослідити роль останнього кримського хана Шагін-Гірея в процесі анексії, ханства та його подальшу долю через призму домовленостей з російським, урядом про компенсації за зречення влади;, – розглянути заходи російської влади щодо входження Криму до складу імперії, та особливості трансформації адміністративно-територіального устрою і, системи управління Криму після 1783 р.;, – вивчити причини, характер, особливості, перебіг, масштаби та наслідки, еміграції кримськотатарського населення до турецьких володінь;, – визначити мету, спрямованість, зміст, специфіку та результати колонізаційної, політики російського уряду на півострові;, – простежити передумови та входження Кримського півострова до південно-, українського адміністративно-територіального комплексу і роль українського, елементу в інкорпорації Криму Російською імперією;, – проаналізувати становище ісламу після анексії та політику Петербурга щодо, мусульман Криму;, – виявити вплив ментально-релігійних чинників на відносини кримських татар, з новою владою та простежити за перебігом інкорпораційних процесів;, – дослідити кримськотатарські аспекти російсько-турецької війни 1787-1791, рр., а також залежність соціально-політичного становища Криму від, зовнішньополітичних факторів;, – з’ясувати наслідки анексії Криму та його інкорпорації до складу імперії.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0