Стаття «Традиційний народний одяг ужанських долинян Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст.» // Василь Коцан

Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2020. – Вип. 1 (42)., У статті на базі наявної літератури, архівних та польових етнографічних матеріалів проведено комплексний аналіз всіх складових традиційного народного жіночого та чоловічого вбрання ужанських волинян Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст. Даний локально-територіальний осередок етнографічної групи долинян Закарпаття поділяється на дві етнографічні окружності та охоплює села Мукачівського й Ужгородського районів. У статті детально описано процес крою жіночих сорочок досліджуваного регіону: стану сорочки, рукавів. Вишивкою оздоблювали вузенький ошийник, рукави та манжети. У вишивці сорочок другої половини ХІХ ст. домінували геометричні і стилізовані орнаментальні мотиви. З кінця 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст. почали поширюватись «опліччя» з короткими рукавами, блузи («візитки») із фабричної матерії, а також довгі спідні сорочки («плаття») з відбіленого домотканого полотна. До характерних рис народного вбрання ужанських долинянок, за якими вони виділяються з-поміж румунок, угорок, гуцулок, бойкинь, лемкинь та інших локальних осередків долинян Закарпаття відносимо окремі складові народного вбрання або їх конструктивні чи декоративні елементами: виріз горловини на сорочці, поясне і верхнє плечове вбрання, окремі елементи зачісок та головних уборів, різноманітність плечового рукавного вбрання з фабричних матерій. Комплект традиційного чоловічого вбрання ужанських долинян не виявляв такої різноманітності форм та оздоблення як жіночий одяг. Ужанський долинянин ХІХ – початку ХХ ст. виділявся короткою сорочкою з широкими рукавами, короткими полотняними штанами, білими сукняними штанами, білою, рідше чорною чи сірою сукняною курткою.