Стаття «Чоловічий народний одяг гуцулів Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття» // Василь Коцан

Народна творчість та етнологія: №3 / НАНУ, ІМФЕ ім. М.Т.Рильського. – К., 2021., У статті на основі опрацьованої літератури, архівних та польових етнографічних матеріалів, а також фондових збірок музеїв Закарпаття здійснено комплексний аналіз складників традиційного народного чоловічого вбрання гуцулів Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст. На Закарпатті гуцули компактно проживали й проживають у межах Рахівського району. За характерними особливостями народного вбрання можна виокремити чотири локально-територіальні осередки гуцулів Рахівщини: ясінянські, богданські, рахівські та великобичківські. У розвідці детально описано процес крою чоловічих сорочок досліджуваного регіону: стан сорочок, комірця, рукавів. Особливу увагу приділено оздобленню сорочок вишивкою. Її еволюція простежується в зміні білих конопляних ниток чорними, червоними або синіми, а в подальшому – у переході до поліхромності. На чоловічих сорочках переважав геометричний орнамент, а з кінця ХІХ – на початку ХХ ст. починають поширюватися стилізовані рослинні мотиви, що поєднувалися з геометричними., Давніми типами чоловічого поясного одягу гуцулів були червоні сукняні штани, вузькі шкіряні й ткані вовняні пояси. Вони були етнографічно розмежувальною рисою. Суконні червоні штани в межах Закарпаття побутували лише в гуцулів Рахівщини. Їхньою характерною особливістю було оздоблення з’єднувальних бічних швів декоративними обметувальними смужками темно-оранжевою, зеленою та золотистою ниткою. З‑поміж складників чоловічого вбрання гуцулів Закарпаття вирізнялися головні убори, зокрема весільні капелюхи, які оздоблювали віночками із квітів. На Закарпатті лише в гуцулів Рахівщини побутував вид зимового хутряного головного убору – шлик. Справжнього гуцула не можна також уявити без таких доповнювальних елементів народного вбрання, як різноманітні сумки, топірці, люльки тощо.

Сподобалось читати? Постав свою оцінку

Кількість оцінок: 0 Середній рейтинг: 0