Мета і завдання дослідження. Метою нашого дослідження є цілісне, відтворення історії становлення і розвитку гігієнічної науки на терені України, другої половини ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. на тлі соціально-економічних і, політичних викликів часу та європейських і світових наукових здобутків., Окреслена мета досягається шляхом реалізації таких основних завдань:, – відповідно до вимог сучасної історичної науки проаналізувати, основні історіографічні етапи становлення і розвитку гігієнічної, науки, існуючі в історіографії методологічні підходи, теоретичні, парадигми з обраної теми;, 12, – проаналізувати джерельну базу з історії формування і розвитку, гігієнічної науки другої половини ХІХ ст. – 1920-х рр.; визначити, теоретико – методологічні засади, на яких базується дослідження з, історії гігієнічної науки;, – з’ясувати соціально-економічні передумови та основні етапи, формування гігієнічної науки і профілактичної галузі охорони, здоров’я на терені України;, – розкрити внесок земських лікарів у становлення наукових і, прикладних засад громадської медицини, їх взаємодію з вченими-, гігієністами наукових товариств і університетських кафедр;, – виявити і обґрунтувати найважливіші наукові, адміністративні,, фінансові складові формування теоретичних і прикладних засад, санітарно-епідеміологічної організації;, – проаналізувати теоретичну спадщину і узагальнити практичний, досвід учених-гігієністів О.В.Корчак-Чепурківського, С.А.Томіліна,, З. Г. Френкеля як фундаторів соціальної гігієни та епідеміології;, – визначити внесок у становлення гігієнічної науки та санітарно-, протиепідемічної справи Київського, Одеського, Харківського, медичних товариств. Розкрити взаємодію наукових товариств із, земською медициною та університетською освітою і наукою у, вирішенні теоретичних і прикладних завдань соціальної медицини;, – відтворити визначальний і, водночас, суперечливий процес розвитку, гігієнічної науки в Київському, Харківському і Новоросійському, університетах кінця ХІХ – початку ХХ ст. та з’ясувати вирішальні, чинники формування наукових шкіл, лабораторій, змісту і напрямів, підготовки лікарів для потреб громадської медицини;, – всебічно розкрити наукову і організаційну роботу структурних, підрозділів УАН – ВУАН – АН УРСР в галузі соціальної медицини,, з’ясувати найважливіші передумови виокремлення соціального, 13, напряму гігієни та його вплив на подальший розвиток громадської, медицини;, – проаналізувати пріоритетні напрями наукових досліджень учених-, гігієністів В. Я. Підгаєцького, М. А.Кудрицького, В. В.Удовенка та, ін., їх вплив на формування структури і змісту соціальної гігієни на, тлі досягнень європейської і світової медичної науки і, природознавства.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0