Календарний пласт волинської демонології: світоглядні та обрядові прояви // Анастасія-Домна Кривенко

Кривенко А. О. Календарний пласт волинської демонології:, світоглядні та обрядові прояви. – Кваліфікаційна наукова праця на правах, рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.05 “Етнологія”. – Інститут, народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, НАН України, Львів, 2017., У дисертації на основі аналізу опублікованих джерел і матеріалів, польових досліджень здійснено історико-етнографічну реконструкцію тради-, ційних демонологічних уявлень, репрезентованих у календарних повір’ях,, звичаях і обрядах жителів етнографічної Волині, розкрито міфо-ритуальну, роль демонологічних мотивів у системі народного календаря та з’ясовано, ступінь їх світоглядних і обрядових проявів у різних циклах річного кола, народно-християнських свят., Дисертація містить історіографічний аналіз фактографічної й теоре-, тичної вартості народознавчих публікацій, у яких спеціально чи контекстно, висвітлено календарно-обрядовий пласт волинської демонології; характе-, ристику джерельної бази роботи, яка охоплює опубліковані й архівні ет-, нографічні і фольклорні матеріали та власні польові записи; окреслення, методології праці, її структури та низки понять, які розкривають специфіку, тематики і ключові явища досліджуваної сфери етнокультури, а також спе-, ціальний тематичний розгляд міфо-ритуальних проявів у структурі кален-, дарних свят традиційних уявлень волинян про напівдемонічних істот, духів-, демонів, які уособлюють нечисту силу, та демонологічних персонажів маніс-, тичної генези., У досліджені окреслено коло персонажів волинського календарного, демонарію та окремо розглянуто календарні повір’я про найпопулярніші, 3, образи волинської демонології – відьму і чаклуна, русалку і мавку, покійни-, ка, домовика, чорта. Крізь призму календарно-обрядових явищ розкрито, традиційні уявлення і повір’я волинян про характерні іпостасі, риси, влас-, тивості демонічних істот, їх взаємини з людьми, активізацію та шкідливі дії, у певні періоди календаря. З’ясовано, що більшість з таких вірувань є міфо-, логічними універсаліями й залишками архаїчного світогляду: повір’я про, походження окремих істот із душ померлих людей; порубіжні з потойбіччям, локуси появи, сталого чи тимчасового перебування злих духів (ліс, водойма,, роздоріжжя, кладовище); різні (антропоморфні і зооморфні) іпостасі де-, монів, їх надприродні здатності, шкідливий вплив на різні сегменти біо- і, антропосфери тощо., Виявлено демонологічно марковані дати й періоди, в які, згідно з наро-, дними повір’ями, демонічні істоти з’являються між людьми чи проявляють, особливу активність. Встановлено, що такі погляди пов’язані з архаїчними, міфологічними й маністичними уявленнями (про появу духів у час т. зв. ка-, лендарних переломів, у дні поминання померлих тощо) і насамперед мають, вияв в структурі різдвяно-новорічних, великодніх, зелених, купальських, свят. Найповніше у них розкрито образи відьми, чорта та русалки, менше –, вірування про мавку, домовиків, мерців. Повір’я про інших демонів (блуд,, лісовик, водяник, вихор, полуденник та ін.) представлені в календарній, традиції жителів Волині лише частково., Крім елементів народного світогляду, у дисертації досліджено широке, коло ритуальних реалій, зокрема об’ємний комплекс календарно-обрядових, апотропеїчних заходів, спрямованих на захист від демонічних сил (охоронні, обряди, магічні практики з використанням оберегів, дотримання ритуальних, заборон і пересторог), а також календарні звичаї й обряди, у яких прояв-, ляється контамінація демонологічних, маністичних, охоронних і поми-, нальних мотивів (перестороги, заборони та обрядодії апотропеїчного, задо-, брювального, поминального характеру). На основі аналізу широких міжри-, 4, туальних і позаобрядових паралелей розкрито семантику таких явищ, які, стосуються демонологічних персонажів маністичної генези (покійник, домо-, вик, русалка, мавка) й спрямовані як на охорону від демонів, так і на улас-, кавлення, пошанування душ померлих чи генетично пов’язаних із ними, істот, забезпечення їх позитивного впливу на сімейний добробут., Досліджено часові й ареальні рамки побутування демонологічних віру-, вань і детермінованих ними календарних традицій волинян. Виявлено їх, загальноетнічні риси та локальні особливості, які проявляються в своєрідних, варіантах відомих на теренах всієї України календарних вірувань, звичаїв і, ритуалів, пов’язаних із демонологічними мотивами, оригінальних умотиву-, ваннях певних обрядових практик і ритуальних заборон, а також у побуту-, ванні низки самобутніх реалій (повір’я про купання відьом у водоймах на, Івана Купала, перебування русалок у домі впродовж Русального Тижня,, з’яву чортів на андріївських вечорницях, присутність домовиків на святко-, вих родинних урочистостях, оберігання лісовиками чарівного цвіту папороті,, охоронні обрядодії з осикою, освяченими вінками, купальським деревцем,, солом’яною лялькою-«чортом» тощо)., Поряд з реконструкцією давніх календарних вірувань і обрядів воли-, нян, досліджено стан збереження і побутування традиційних демонологічних, уявлень та пов’язаних з ними ритуальних явищ у сучасну пору. З’ясовано,, що досі в багатьох районах етнографічної Волині (передусім у її східній час-, тині) існують різні повір’я про чари відьом у час свят і можливість їх вияв-, лення на Великдень, Водохреще, про появу в Троїцький тиждень русалок,, святкування померлими Навського Великодня, звичаї “годувати” на свята, домовика, дотримуватися у певні календарні дні господарських заборон та, ін. Водночас через низку чинників (нівеляція устоїв традиційної культури,, ріст просвіти, церковні заборони, боротьба з релігійними та іншими “забо-, бонами” радянської влади) ряд традиційних демонологічних повір’їв про, чортів, потерчат, мавок, упирів, а також календарно-обрядових явищ (ма-, 5, гічні практики виявлення відьом, звичаї стріляти з рушниць на Йордан,, здійснювати ритуальні обходи полів на свято Юрія, розвішувати на деревах, одяг для русалок у Троїцький тиждень та ін.) упродовж ХХ ст. поступово, віджили., Наукова новизна дисертації полягає в тому, що уперше здійснено, спеціальне етнологічне дослідження народної демонології волинян; окремо, проаналізовано пласт демонологічно маркованих календарно-обрядових, явищ; у науковий обіг введено значний обсяг нового польового матеріалу,, зібраного в різних районах Волині, а також вартісні дані, наявні в неопуб-, лікованих архівах народознавців початку ХХ ст. У праці удосконалено мето-, дику емпіричного й аналітичного досліду міфологічного світогляду укра-, їнців і традиційної народної ритуалістики та методологічний інструментарій, аналізу типології, семантики, світоглядного підґрунтя, форм обрядового, прояву компонентів народної демонологічної традиції; поглиблено вивчення, в історичній діахронії та синхронії особливостей функціонування і міфо-ри-, туального прояву традиційних демонологічних вірувань волинян, підтверд-, жено висновки про самобутність і специфічні локальні риси народної демо-, нології та обрядових традицій жителів Волині, загальноетнічну спільність та, історичну тяглість українських вірувань і обрядів., Фактаж, тези, висновки дисертації можуть бути використані для підго-, товки узагальнювальних праць про народну демонологію, світоглядні ві-, рування, календарну обрядовість волинян та українців загалом; розробки, окремих аспектів і проблем етнологічної науки (етнографічне районування,, картографування етнокультурних явищ та ін.); вивчення народознавчих і, краєзнавчих тем у середній школі та вищих навчальних закладах; популя-, ризації українських етнотрадицій у медійній сфері, художній літературі та, кінематографії., Ключові слова: етнографічна Волинь, волиняни, народна демонологія,, календарні звичаї та обряди, світоглядні уявлення, демонологічні повір’я.