Кривошея І. Спільнота Уманського повіту Київської губернії у Січневому, повстанні 1863—1864 рр. Український історичний журнал. 2023. № 3 (570). С. 119—134., Мета — спроба висвітлення подій Січневого повстання на регіональному рівні крізь, призму протистояння/взаємодії шляхти, селянства, церкви та імперської влади. Ме-, тодологія ґрунтується на застосуванні загальнонаукових і спеціально-історичних ме-, тодів дослідження, зокрема проблемно-хронологічного, історико-біографічного, по-, рівняльно-історичного. Наукова новизна. На основі нововиявлених та вже відомих, архівних документів зроблено спробу переосмислити події Січневого повстання на, Уманщині. Висновки. Уманський повіт був одним із найбільших у Київській губернії,, а позиції польської шляхти щодо впливу на місцеве життя після придушення повстан-, ня 1830—1831 рр., попри репресивні заходи російської влади, не послабилися. Аналіз, джерел спростовує твердження про значну активність повстанців на території повіту,, проте водночас підтверджує, що місцева шляхта підтримувала польський рух і Січневе, повстання (таємні наради, переховування зброї та набоїв, долучення окремих осіб до за-, гонів), а деякі російські чиновники були до поляків ліберально налаштовані. Ставлення, християнських церков до подій повстання було своєрідним віддзеркаленням ставлення імперської влади до правобережної шляхти, яка переважно сповідувала римо-католи-, цизм. Застосовані репресивні заходи царату лише дещо зменшили польські впливи в, економічному, суспільному та культурному житті повіту., Ключові слова: шляхта, російська адміністрація, селянство, церква, Січневе повстання,, Уманський повіт, Київська губернія.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0