Громадсько-політична, дипломатична та державна діяльність Драґана Цанкова // Марія Крютченко

Крютченко М. Л. Громадсько-політична, дипломатична та державна, діяльність Драґана Цанкова. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису., Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за, спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія (Історичні науки). – Харківський, національний університет імені В. Н. Каразіна; Дніпровський національний, університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2021., Дисертація присвячена дослідженню біографії Д. Цанкова та його, громадсько-політичної, дипломатичної та державної діяльності. Останнім часом, науковці більше уваги приділяють вивченню діяльності окремих особистостей і, їхньому впливу на загальний розвиток історичних подій у тому чи іншому, регіоні. Біографія такої непересічної особистості, як Драґан Кіряков Цанков (за, народженням – Димитр Гиків), насичена різними важливими історичними, доленосними для Болгарії подіями. Він був відомим громадсько-політичним, діячем другої половини XIX – початку XX ст. Д. Цанков одним з перших, започаткував роботу болгарської типографії, став ініціатором уніатського руху в, 1860-х роках, був першим представником так званої «народної дипломатії» в, державах Західної Європи в якості представника болгарського народу, брав, активну участь у національно-визвольному русі, був досвідченим політиком,, державником і дипломатом., Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на основі, матеріалів широкої джерельної бази, велика кількість яких введена в науковий, обіг вперше, проаналізована громадсько-політична, дипломатична та державна, діяльність Д. Цанкова; проведений контент-аналіз болгарської, російської, дореволюційної та закордонної преси; на основі публіцистичних матеріалів, з’ясовано ставлення політичних опонентів, болгарської та міжнародної, громадськості до постаті Д. Цанкова; визначені особливості роботи неофіційної, дипломатичної місії в країнах Західної Європи Д. Цанкова та М. Балабанова у, 1876–1877 рр.; проаналізована діяльність громадсько-політичного діяча в, еміграції в період «стамболовістського режиму» та на схилі життя; досліджено, 3, формування та еволюція політичних поглядів Д. Цанкова протягом його життя;, виявлена роль політика у розвитку типографії на теренах Болгарії, у національно-, визвольній боротьбі, у розвитку болгарської дипломатії, розбудові, багатопартійної системи держави та з’ясований його внесок у державотворчі, процеси., Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що її, матеріали можуть бути застосовані для доповнення спеціальних робіт,, присвячених історії церковного питання, дипломатії, національно-визвольного, руху, політичних процесів та державотворення в Болгарії другої половини ХІХ –, початку ХХ ст., Проаналізувавши історіографію теми дослідження, можна констатувати:, інтерес до постаті Д. Цанкова мав кілька хвилеподібних стадій. У болгарській, (першої половини ХХ ст.) та дореволюційній російській історіографії тема, діяльності Д. Цанкова недостатньо вивчалась. Дослідники тих часів згадували, політика переважно в контексті загальних тенденцій становлення партійної, системи. Після Жовтня 1917 р. науковці почали застосовувати марксистську, методологію і класовий підхід до вивчення історії політичних процесів в Болгарії., У радянській історіографії Д. Цанков згадувався, як і всі лідери, правоцентристських політичних сил Болгарії, достатньо нечасто і, характеризувався спочатку як представник дрібнобуржуазної або буржуазної, партії. Після падіння комуністичного режиму в Болгарії інтерес фахівців до, діяльності «цанковістів» зріс. Це було пов’язано з тим, що в соціалістичний, період увага істориків була зосереджена на діяльності партій лівого спрямування., Правоцентристські партії Болгарії в силу ідеологічних причин залишалися поза, полем дослідження істориків. Але і в останні десятиліття тема діяльності, політика-русофіла не була популярною серед болгарських вчених через, зовнішньополітичну орієнтацію Болгарії на західноєвропейські держави., У сучасній болгарській, українській та закордонній історіографії відсутні, комплексні роботи, що були б присвячені Драґану Цанкову, охоплюючи його, багатогранну діяльність в різних сферах. Це визначило необхідність детального, 4, розгляду теми громадсько-політичної, дипломатичної та державної діяльності, Д. Цанкова., У молоді роки умови зростання, виховання та навчання в різних містах і, країнах, а також соціально-економічна ситуація регіону і оточення формували, політичні погляди Драґана Цанкова. Перед тим, як стати відомим політиком та, державником, Д. Цанков пройшов довгий шлях громадського діяча. Ще на, початку 1850-х років, навчаючись у Відні, під впливом відомого славіста того, часу Ф. Миклошича, Д. Цанков почав захоплюватися філологією, що заклало, основу для початку серйозних лінгвістичних досліджень. Спільно з рідним, братом 24-річний Д. Цанков видав першу наукову працю – болгарську граматику, німецькою мовою. Перебуваючи в австрійській столиці останні місяці, Д. Цанков, ретельно планував відкриття друкарні після повернення у Свіштов. Але за низкою, причин в умовах османського панування це довго не вдавалось зробити. Окрім, того, у 1853 р. розпочалась Кримська війна. Д. Цанков і більшість болгар зустріли, війну з надією на позитивні зміни в країні. Відсунувши пріоритет зі створенням, друкарні на другий план, молодий Цанков повернувся у Свіштов і приєднався до, політичного руху, який надавав допомогу російській армії при входженні в, Болгарію. Також молодий активіст брав участь в роботі «Таємного товариства»,, створеного Г. Раковським. Наприкінці війни Д. Цанков встановив контакти з, католицьким священником Ж. Боре, котрий допоміг громадському діячу у його, нелегкій справі. Тим часом, міжнародний авторитет Цанкова зростав., Із закінченням Кримської війни у 1856 р., в якій брала участь велика, кількість болгар, почав розвиватися національно-визвольний рух. Д. Цанков ще зі, студентських років виношував ідею створення науково-літературного товариства., Тож, дочекавшись закінчення війни, за підтримки константинопольських, торговців, Д. Цанков створив науково-літературне товариство і розпочав, масштабну видавничу діяльність., Активну участь майбутній політик брав у вирішенні церковного питання і, навіть прийняв католицтво. У 1860–1870-х роках Д. Цанков продовжував, громадську та культурно-просвітницьку діяльність. У вирі подій 1876 року за, 5, ініціативи Російської імперії Д. Цанков став членом неофіційної дипломатичної, місії до країн Європи. Це був перший і водночас серйозний досвід дипломатичної, практики, який став в нагоді майбутньому державнику в подальші роки., Не залишився Д. Цанков осторонь і подій російсько-турецької війни та, визволення Болгарії. Саме в цей період громадський діяч і дипломат став одним з, прихильників Росії, що в майбутньому вплинуло на його зовнішньополітичні, орієнтири., Після Визволення в житті Д. Цанкова розпочався період політичної, діяльності. До ліберальної течії політик приєднався під час обговорення, Тирновської конституції у 1879 р. Але пізніше, у 1883 р. почав відокремлюватись, від Ліберальної партії та створив угруповання «поміркованих» лібералів, яке, проіснувало близько 16 років., Питання участі Драґана Цанкова в перевороті 1886 року неоднозначне, тому, що немає доказової бази щодо його безпосередньої участі в ньому. Однак нам, відомо, що політик підтримував зв’язки з російськими офіцерами,, дипломатичними агентами і проросійськи налаштованою частиною суспільства., Після перевороту політик знаходився в еміграції, де основними напрямами його, діяльності були: підтримування тісних відносини з проросійськи налаштованими, офіцерами, які перебували в еміграції, а також з російською інтелігенцією; спроба, вплинути на думку європейської громадськості; критика зовнішньополітичного, курсу С. Стамболова; відстоювання інтересів в питаннях зовнішньої політики на, користь орієнтації на Росію; рішення болгарського національного питання на, Балканах та ін., З 1894 р. після тривалої перерви в діяльності «цанковістів», в історії партії, розпочався період легалізації. Партія зберегла головну рису своєї ідеології –, поміркованість. Після провальних виборів в 1896 р. лідер «цанковістів» став, втрачати популярність серед однопартійців, болгар і навіть – російських, правлячих кіл. Тож у 1897 р. Д. Цанков пішов у відставку, але не полишив, політику., 6, Після складання своїх повноважень лідера «поміркованих» лібералів,, політична діяльність Д. Цанкова пішла на спад. Однак політик вів інформаційну, боротьбу на сторінках газети «България», брав участь у обговореннях, Конституції, зовнішньополітичних питань і балотувався на виборах в парламент., Передвиборчі агітації проходили досить успішно, тому колишній лідер, «поміркованих» завжди міг розраховувати на депутатський портфель. Однак на, міністерські крісла вже не претендував, ймовірно, в силу віку і спроб нового, лідера партії С. Данева дистанціювати свого попередника від вирішення найбільш, важливих партійних і урядових проблем., Ключові слова: Болгарське Князівство; Російська імперія політичні процеси;, дипломатія; громадська діяльність; Тирновська конституція; державник;, партія; «цанковісти»; «помірковані» ліберали; Д. Цанков.