Стаття «Історія в журналі «Труды Киевской Духовной Академии»: тематична спрямованість публікацій»

Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2016. – Вип. 110 (7)., Розглядається журнал Київської духовної академії, який виходив з 1860 до 1917 року, і який є надзвичайно інформативним та цінним історичним джерелом. Дванадцять номерів щорічних комплектів містять величезну кількість публікацій з церковної історії та археології, загальної та російської історії. За формою це кандидатські, магістерські, докторські дисертації вихованців та випускників Академії, роботи студентів на здобуття різних премій, історичні нариси та наукові статті професорів Академії, промови з нагоди урочистих подій, історико-біографічні дослідження, некрологи, критико-бібліографічні огляди, які містять відомості про історичне минуле народу. Тематична спрямованість цих різних за формою публікацій була підпорядкована основній меті та програмі журналу., Показано, що тематика публікацій історичного змісту була дуже різноманітною. Це були дослідження історії слов’ян та інших сусідніх народів, історико-генеалочічні розробки, історико-біографічні нариси тощо. З історичних періодів, найбільше увагу академічної професури привертав давньоруський, і, зокрема, запровадження християнства на Русі, 900-річчя чого урочисто відзначалося в Києві у 1888 році. Період московської-російської державності найбільше висвітлювався у зв’язку з двома ювілейними подіями – 100-річчям Вітчизняної війни 1812 року та 300-річчям царювання династії Романових (у 1913 р.)., Зазначається, що «український елемент» зосереджувався переважно у культурологічних та історичних аспектах. Мається на увазі висвітлення історії Києва, яке включало історико-топографічні нариси про найвідоміші місцевості та споруди. А окремим напрямом дослідження української історії було вивчення київських старожитностей, церковних архітектурних пам’яток, їх оздоблення та святинь, що в них зберігалися. У статті наведені назви кількох десятків історичних нарисів про київські храми, які містять багато цінної інформації з історії Києва загалом., Зроблено висновок про те, що таке потужне джерело інформації як журнал Київської духовної академії потребує неупередженого комплексного вивчення, що сприятиме поповненню джерельної бази історії України.