Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2012. – Вип. 4-5., Питання походження і розповсюдження колісного транспорту в Старому Світі тісно пов’язані з індоєвропейською проблемою. Визначення міста і часу його виникнення часто використовується дослідниками як важливий аргумент для локалізації індоєвропейської прабатьківщини. Візок, а відтак і бойова колісниця є одним з факторів, що обумовлює культуру і побут індоєвропейців. В останні роки, завдяки широкомасштабним археологічним дослідженням в зонах новобудов на теренах Південної України були отримані нові археологічні матеріали, які дозволяють більш аргументовано підійти до вирішення як індоєвропейської проблеми взагалі, так і переглянути питання виникнення та розповсюдження колісного транспорту зокрема. Визначальну роль в вирішенні цієї важливої дискусійної проблеми відіграють знахідки ознак колісного транспорту при археологічних дослідженнях. На сьогодні нараховується близько 200 поховань мідно-бронзового періоду з території України з матеріальними свідоцтвами існування колісного транспорту з 32 ст. до н.е. в цьому регіоні. Тепер можна впевнено стверджувати, що вперше в світі надійно зафіксований численними археологічними матеріалами колісний транспорт з’являється на території України і датується 32 ст. до н.е. На Давньому Сході він з’являється під впливом міграційних імпульсів українських індоєвропейців через Балкани і Кавказ не раніше 26 ст. до н.е. Отже, саме Україна є тим регіоном, де в первинному індоєвропейському середовищі було винайдено і колесо, і дерев’яний візок, і шатро – візок, який як пересувна мобільна домівка забезпечив в надійний побут та запровадження першої в світі системи кочового господарства найдавнішим індоєвропейським скотарями Надчорноморсько-Надазовського степного регіону.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0