Метою дослідження стала чітка фіксація ідіостилістичних особливостей, тексту «Історія Наїми» на основі лінгвостатистичних даних паралельно з, вдосконаленням методологічних механізмів та практикою корпусної методології, під час вивчення авторського стилю в лінгвістичниій діахронії, результатом яких є, відповідні алгоритми стеммінгу, токенізації та лематизації переведених в, електронний формат текстів османотурецької мови. Для реалізації основної мети, поставлено такі завдання:, – проаналізувати теорію стилістики як лінгвістичної дисципліни та, обґрунтувати вибір корпусного методу дослідження;, – створити презентативний корпус електронних текстів османотурецької, мови та сегментів досліджуваного тексту;, – визначити загальні квантитативні параметри, які засвідчують відхилення, тексту «Історії Наїми» від законів літописного жанру;, – порівняти статистичні дані щодо лексики літопису «Історія Наїми» та, вибірки османських хронік кін. XVI-поч. XІХ ст.;, – порівняти статистичні дані щодо морфемно-синтаксичної структури, тексту «Історія Наїми» та колекції османотурецьких хронік кін. XVI-поч. XІХ ст;, – на основі порівнянь між текстом і гіпертекстом розкрити наявність або, відсутність ідіостилю досліджуваного твору як девіації від мовної норми, а також, його сутність в разі існування визначальної особливості;, – визначити місце й застосування отриманих результатів у, міждисциплінарному контексті тюркологічних студій.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 
Кількість оцінок: 0
Середній рейтинг: 0