Кульчицький С. Передумови, перебіг і підсумки “параду суверенітетів” / С. Кульчицький // Український історичний журнал. – 2018. – № 5., «Парадом суверенітетів» іронічно називають процес розпаду СРСР. Як пра-, вило, його пов’язують або з вадами проголошеної М.Ґорбачовим політики «пе-, ребудови суспільно-політичного устрою й соціально-економічного ладу», або зі, злою волею керівників трьох слов’янських республік, які зібралися в Біловезь-, кій пущі та оголосили, що Радянський Союз як геополітична реальність від-, тепер не існує. Показано, що дії керівників загальносоюзного центру й союзних, республік у ситуації системної кризи, котра поглиблювалася, істотно впли-, нули на процес дезінтеґрації, проте сам він обумовлювався як об’єктивними, причинами, що проявилися у другій половині ХХ ст., так і діями партійних, керівників попередніх поколінь. Доводиться також констатувати, що по-, літики й суспільствознавці третього радянського покоління погано уявляли, собі природу радянської системи влади, форма якої істотно відрізнялася від, її суті. У зв’язку з цим обґрунтовується докорінна відмінність революцій-, ного марксизму середини ХІХ ст. від ленінізму, який формувався за інших, історичних обставин. Аналізується створена В.Леніним унікальна модель, тоталітарної влади, яка не мала нічого спільного з марксизмом, але вико-, ристала марксистську філософію та фразеологію з метою маскування своєї, незалежності від народу. Особлива увага приділяється обставинам розробки, й затвердження конституційної реформи 1988 р., яка зруйнувала ленінську, модель влади та повернула громадянам країни суверенність, здобуту суспіль-, ством після повалення самодержавства, але втрачену після більшовицького, перевороту осені 1917 р. Усунення партії від виконання державних функцій і, запровадження вільних виборів з альтернативними кандидатами перетво-, рило ради на органи демократичної влади, тоді як партія була відкинута, на узбіччя політичного життя. Оскільки радянська імперія, включаючи «со-, ціалістичну співдружність», тобто поневолені країни Центрально-Східної, Європи, трималася на диктатурі вождів КПРС, ліквідація цієї диктатури, неочікувано для ініціаторів політики «перебудови» призвела до суверенізації, спочатку зовнішнього пасу імперії, а потім і союзних республік. Встановлю-ється, що процес переходу влади від компартійних комітетів до обраних на, вільних виборах рад народних депутатів був досить тривалим і поєднаним, із процесом суверенізації союзних республік. Суверенізація Української РСР, простежується шляхом дослідження обставин прийняття двох державот-, ворчих документів – Декларації про державний суверенітет та Акта про-, голошення незалежності. Особливу увагу приділено відносинам між кому-, ністичною більшістю та опозицією у складі народних депутатів Верховної, Ради, а також плинному співвідношенню між ортодоксами й суверен-кому-, ністами у складі комуністичної більшості. Встановлюються обставини, за, яких Президія Верховної Ради, що складалася переважно з представників ко-, муністичної більшості, спочатку припинила діяльність КПРС–КПУ на те-, риторії України, а через кілька днів заборонила КПУ., Ключові слова: революційний марксизм, марксистська фразеологія в ленініз-, мі, радянська система влади, «перебудова», конституційна реформа 1988 р.,, вільні вибори 1990 р., «парад суверенітетів», Декларація про державний суве-, ренітет України, Акт проголошення незалежності України.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0