Мета дисертаційного дослідження полягає у вивченні тенденцій, розвитку історіографії українського національного руху другої половини, ХІХ – початку ХХ столітть, з’ясуванні стану і повноти історіографічних, досліджень, стосовно розкриття загальних закономірностей та особливостей, національно-визвольного руху сучасними вітчизняними і діаспорними, вченими. Особливу увагу звернуто на праці, в яких досліджувалися, дискусійні і малодосліджені питання українського національного руху. Ця, мета реалізується шляхом співставлення різних підходів і надбань, 7, вітчизняних і зарубіжних істориків стосовно з’ясування сутності, українського національного руху, його періодизації та вирішуються, наступні дослідницькі завдання:, – з’ясувати стан історіографічного дослідження українського, національного руху періоду другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст.;, – виявити, систематизувати, класифікувати і дослідити історіографічні, джерела з проблеми, встановити їх репрезентативність, повноту та, об’єктивність джерельної інформації;, – визначити основні етапи та напрями дослідження теми, опрацювати, періодизацію історіографічного процесу;, – встановити найбільш характерні підходи до періодизації українського, руху з урахуванням його специфіки на Сході та Заході України;, – дослідити відображення в історичній науці ідейно-теоретичних засад, відродження, становлення та розвитку українського національного руху;, – проаналізувати праці під кутом зору повноти висвітлення в них ролі і, місця українського національного руху в політичній історії України;, – персоніфікувати внесок істориків у дослідження проблеми;, – виявити прогалини в дослідженні проблеми і сформулювати, пропозиції щодо подальшого її дослідження та висвітлення.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0