Куцов К.О. Громадська діяльність карпатоукраїнських студентів у, міжвоєнній Чехословаччині (1920-1939 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на, правах рукопису., Дисертація на здобуття ступеня доктор філософії за спеціальністю 032, «Історія та археологія». – Державний вищій навчальний заклад «Ужгородський, національний університет», Ужгород, 2021., У дисертації проаналізовано процес становлення та структурно-, організаційного розвитку карпатоукраїнських студентських об’єднань у, міжвоєнній Чехословаччині, основні напрямки їх діяльності, а також участь, студентства у політичному житті (під визначенням «карпатоукраїнські студенти», тут і далі розуміються студенти вищих навчальних закладів, які походили з, території сучасних Закарпатської області (Україна) та Пряшівського, самоврядного краю (Словаччина) та ідентифікували власну національність, адекватними тому часу етнонімами: «русин», «підкарпатський русин»,, «карпаторосс», «русскій»,«руській», «карпатський українець», «закарпатський, українець» тощо)., Автором проаналізовано переважну більшість з відомих на сьогоднішній, день досліджень (починаючи із газетно-журнальних публікацій 1920-х рр. до, наукових праць, виданих в останні роки), які прямо чи опосередковано, стосуються історії карпатоукраїнських студентських об’єднань та окремих, аспектів їх діяльності. При цьому встановлено, що ступінь розробки даної теми, дослідниками не є достатнім. Джерельною базою дослідження послужили, документи з фондів 14 зарубіжних та вітчизняних архівних установ, (Національний архів Чеської республіки, Архів міста Праги, Архів канцелярії, президента [Чеської] республіки, Архів Карлового університету у Празі,, Літературний архів пам’яток національної писемності у Празі, Словацький, національний архів, Архів нових документів у Варшаві, Центральний державний, 3, архів вищих органів влади і управління України, Центральний державний архів, громадських об’єднань України, Центральний архів зарубіжної україніки,, Галузевий державний архів СБУ, Державний архів Закарпатської області,, Архівний сектор Управління СБУ в Закарпатській області, Закарпатський, обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького), матеріали періодичних видань,, які у міжвоєнний час виходили у Чехословаччині та за її межами, мемуари, безпосередніх учасників студентського руху та свідків досліджуваних подій тощо., В ході викладення основного матеріалу з’ясовано, що процес становлення, карпатоукраїнських студентських об’єднань розпочався фактично одночасно із, входженням Підкарпатської Русі до складу ЧСР, а їх структурно-організаційний, розвиток тривав аж до розпаду цієї держави у 1939 р. Першими й найбільш, потужними студентськими організаціями були русофільське товариство, «Возрождєніє» та українофільський Союз Підкарпатських Руських студентів, («Союз»), засновані на рубежі 1920-1921 рр. у Празі. До 1939 р. через лави цих, об’єднань пройшло близько800 студентів-українців з Підкарпатської Русі та, Східної Словаччини. При цьому товариства майже увесь час перебували у стані, взаємної конфронтації на ґрунті національно-мовної ідентичності. Впродовж, 1930-х рр. карпатоукраїнський студентський рух стрімко поширився у інших, місцевостях Чехословаччини: у Братиславі були створені філія «Союзу» (1930-, 1931) та товариство «Добрянскій» (1932); у Брно –товариство «Вєрховіна» (1936), та Підкарпатське академічне товариство імені Корятовича (1937); безпосередньо у, Підкарпатській Русі – студентсько-учнівські гуртки та товариства: «Друг», (Мукачево, 1930),«Родіна» (Чинадієво, 1932), «Восход» (Хуст, 1932), «Стой», (Свалява, 1933), «Каменярі» (Мукачево, 1933), «Промінь» (Ужгород, 1933),, Товариство українських абсольвентів середніх шкіл (Ужгород, 1933), «Карпатія», (Ужгород, 1937). За національно-мовним спрямуванням усі вони також, поділялися на русофільські та українофільські. У 1927-1928 рр. об’єктивна, необхідність інтеграції у загальнодержавний студентський рух змусила членів, товариства «Возрождєніє» та «Союзу» утворити верховну регіональну, студентську структуру – «Центральний Союз Подкарпаторусскіх Студєнтов», 4, (ЦСПС). Правда, невдовзі після заснування він став репрезентантом інтересів, виключно русофільських студентських організацій, знівелювавши саму ідею, представництва інтересів усього карпатоукраїнського студентства. У 1930-х рр., ЦСПС зумів зайняти впливову нішу у студентському русі Чехословаччини, хоча, його структурно-організаційний розвиток й ускладнювався перманентним, протистоянням карпатоукраїнських студентських об’єднань різних, університетських міст. Паралельно із цим впродовж 1930-х рр. відбулося, становлення карпатоукраїнських студентських об’єднань, утворених за, конфесійною ознакою: «Общєство Грєко-католіческіх студєнтов» (Прага, 1929-, 1930), Товариство українських греко-католицьких студентів (Братислава, 1932),, Товариство українських католицьких студентів (Прага, 1932/1936), Товариство, «карпаторусскіх» православних студентів «Пролом» (Прага, 1933-1934),, «Общєство карпаторусскіх грєко-католіческіх студєнтов» (Братислава, 1936),, «Центральний союз грєко-католіческіх студєнческіх обществ» (Ужгород, 1936),, «Карпаторусскоє Православноє Студєнчєскоє Движеніє» (Мукачево, 1936-1937)., Громадська діяльність карпатоукраїнських студентів розвивалася у трьох, основних напрямках: соціальному, культурно-освітньому, видавничому., Наслідком соціальної роботи, проведеної студентськими об’єднаннями, (передусім – празькими), зокрема, стало створення понад 10 благодійних фондів, для допомоги малозабезпеченим студентам. Завдяки їх співпраці з органами влади, та благодійниками у 1933-1939 рр. Празі діяли два «карпаторуські» студентські, гуртожитки. Плідною й різноманітною була й діяльність студентських об’єднань, у культурно-освітній. Деякі зі створених при них творчих колективів набули, високого професійного рівня й сприяли популяризації карпатоукраїнської, культури на теренах Чехословаччини. Співпраця з провідними культурно-, освітніми товариствами (товариство «Просвіта», Товариство ім. О. Духновича), сприяла поширенню їх діяльності на Прагу, Братиславу та реалізації ряду, масштабних культурних проектів. Просвітницька діяльність студентсько-, учнівських товариств помітно пожвавлювала культурне життя окремих міст та сіл, Підкарпатської Русі. Створення товариствами періодичних видань, 5, («Подкарпатскій Студентъ», «Молодая Русь», «Пробоєм» та ін.), а також їх плідна, книговидавнича діяльність, окрім власне популяризації студентської, проблематики, сприяли творчій самореалізації багатьох активістів студентського, руху та інших молодих авторів., Поступова участь карпатоукраїнських студентів у політичному житті, розпочалася у середині 1920-х рр. у формі співпраці із чехословацькими, загальнодержавними партіями і локальними партійними проектами, Підкарпатської Русі та Східної Словаччини. Внаслідок цього в університетських, містах були створені та активно діяли кілька партійно-ідеологічних студентських, організацій: «Союз карпаторуських аграрних академіків» (1924), «Союз соціал-, демократичних студентів з Підкарпатської Русі» (1925), товариство «Молода, генерація» (1928), неформальні гуртки комуністів, народних соціалістів та ін. На, політичній активності студентів у 1930-ті рр. помітно позначилося захоплення, націоналістичними ідеями. Зокрема, члени «Союзу» у Празі та Братиславі, налагодили тісну співпрацю із Організацією Українських Націоналістів, яка, нелегально діяла в ЧСР. Найактивніша фаза участі студентів у політичному житті, співпала в часі із періодом кризи чехословацької державності та, державотворчими процесами у Карпатській Україні 1938-1939 рр., Ключові слова: карпатоукраїнські студенти, Чехословаччина,, Підкарпатська Русь, товариство, організація.
Сподобалось читати? Постав свою оцінку 🥰
Кількість оцінок: 0 📊 Середній рейтинг: 0